Ми знаємо дуже багато випадків — і до нас звернулися молоді люди, яким вже виповнилося 18, 19, 20, 21 рік — які хотіли вперше проголосувати на виборах Президента України, однак їм було в цьому відмовлено через відсутність виборчої адреси.
— Наталя Омельченко, ГО “Активна громадянська позиція”
Група внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за підтримки правозахисних організацій звернулися до Центральної виборчої комісії з проханням надати їм можливість проголосувати в одномандатних округах за кандидатів-мажоритарників на парламентських виборах 21 липня 2019 року.
З двох бюлетенів для голосування, які отримує переважна більшість українців у день виборів, ВПО можуть отримати лише один. І то якщо дуже постараються, а в іншому разі взагалі не зможуть проголосувати. Причина в тому, що ВПО зареєстровані на окупованій території, тому не включаються автоматично в списки виборців у жодному виборчому окрузі. Для включення у список виборців для голосування за партії в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ВПО можуть пройти формальну процедуру зміни місця голосування, яка, однак, не дозволяє обирати депутата-мажоритарника від одномандатного округу.
Наталія Антропова, вимушена переселенка з Луганської області та учасниця Луганської правозахисної групи, вже 5 років живе у гуртожитку в Києві. “Протягом 5 років ми боремося за свої права як внутрішньо переміщені особи, за реалізацію своїх прав,” — каже вона, — “Сьогодні ми принесли заяви до Центральної виборчої комісії, щоб повністю реалізувати своє виборче право на виборах до Верховної Ради”.
Наталя Омельченко очолює громадську організацію “Активна громадянська позиція”, яка об’єднує постраждалих від війни на сході України.
— Наша багатодітна сім’я приїхала з Донецька в Київ у 2014 році, щоб залишитися у рідній країні, — розповідає пані Наталя, — Відтоді ми не можемо реалізувати свої права, ані соціальні, ані економічні, ані навіть політичні. У нас не було права голосу на місцевих виборах у 2015 році, через це ми пройшли національні судові інстанції, тепер нашу заяву розглядає Європейський Суд з прав людини. І зараз на виборах до Верховної Ради ми також не маємо права голосу при голосуванні за мажоритарною системою. Є і такі переселенці, які не мають права голосу навіть на виборах Президента і на виборах до Верховної Ради за списками політичних партій. Це ті люди, яким під час війни виповнилося 18 років. Вони ще не були внесені до Державного реєстру виборців, тому в них нема виборчої адреси, оскільки нема прописки донецької чи луганської, чи тим більше в іншому регіоні України, бо вони ВПО. Ми знаємо дуже багато випадків — і до нас звернулися молоді люди, яким вже виповнилося 18, 19, 20, 21 рік — які хотіли вперше проголосувати на виборах Президента України, однак їм було в цьому відмовлено через відсутність виборчої адреси. Виходить, що постраждалі від війни в Україні — люди третього сорту, навіть не другого. Це не громадяни своєї країни, оскільки ми не можемо впливати на виборчий процес. Ми не можемо обирати практично половину Верховної Ради України. Ми вимагаємо захисту і реалізації наших прав.
На думку голови Луганської правозахисної групи, адвоката Наталії Целовальніченко, висловлену в статті для “Правдошукача”, особи, взяті на облік як ВПО, мають автоматично включатися до Державного реєстру виборців за адресою взяття на облік. В умовах, коли новий Виборчий кодекс ще не працює, саме ЦВК має припинити бездіяльність і прийняти необхідне рішення, щоб врегулювати ситуацію для переселенців на цих виборах. Адже позбавлення майже 1,4 млн вимушених переселенців права обирати половину народних депутатів по мажоритарній системі та складність формальностей, через які треба пройти для голосування за другу половину по пропорційній системі, ставить під сумнів легітимність цих виборів та їх результатів.
Іншої думки дотримується керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах. Він вважає, що держава намагається вирішити проблему реалізації виборчих прав ВПО. Принаймні, механізм тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси дозволяє десяткам тисяч людей проголосувати. Вони голосували й на президентських виборах, і будуть голосувати на парламентських. Пов’язані з цим складнощі та обмеження він пояснює особливим правовим становищем ВПО і законодавчою неврегульованістю питання, чи можна вважати ВПО членами громад, де вони взяті на облік і отримали довідку ВПО. На його думку, висловлену в інтерв’ю газеті “Правдошукач”, проблему реалізації виборчих прав переселенців можна вирішити шляхом лібералізації законодавства про реєстрацію місця проживання. “Центральна виборча комісія діє у межах і у спосіб, що визначені законом. Якщо закон буде змінено – безумовно, ми будемо його виконувати” – підкреслив пан Стельмах.
Юрій Шеляженко
Для захисту виборчих прав ВПО необхідно лібералізувати інститут реєстрації місця проживання – Олександр Стельмах
Майже 47 тисяч виборців, зареєстрованих на окупованих територіях України, змінили місце голосування, щоб взяти участь у парламентських виборах 21 липня 2019 року.