У внутрішньо переміщених осіб є можливість реалізувати виборчі права. Так, безумовно, для них це складніше, ніж для всіх інших громадян. Це відбувається зі зрозумілих причин. Але у будь-якому випадку Центральна виборча комісія діє у межах і у спосіб, визначених законом. Якщо закон буде змінено – безумовно, ми будемо його виконувати.
– Олександр Стельмах, керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців
Керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах розповів газеті “Правдошукач”, скільки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) тимчасово змінили місце голосування на парламентських виборах 21 липня 2019 року, чому ВПО не можуть голосувати по мажоритарці, чому молодь з сімей вимушених переселенців іноді взагалі не може проголосувати, і яких змін потребує законодавство, щоб захистити виборчі права ВПО.
– На засіданні ЦВК 16 липня 2019 року голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук проінформувала, що на парламентських виборах у 2019 році близько 281 тис. виборців скористалися своїм правом змінити місце голосування. Можете сказати, скільки з осіб, які тимчасово змінили місце голосування на цих виборах, є ВПО, вимушеними переселенцями з окупованих державою-агресором територій України, наприклад, Донецької та Луганської областей, АР Крим?
– Дійсно, 280 922 виборців скористалися на цих виборах своїм правом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Необхідно зазначити, що виборці включаються до списків виборців відповідно до виборчої адреси, яка є в Державному реєстрі виборців. А виборчою адресою є адреса, за якою зареєстровано місце проживання виборця відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Ось таким чином Центральна виборча комісія в базі даних реєстру володіє інформацією саме про ці адреси виборців. І саме за цим критерієм включає їх до списків виборців на звичайних виборчих дільницях.
Виборці, які є внутрішньо переміщеними особами чи, скажімо, ті виборці, які зареєстровані на тимчасово окупованій території, але не оформили статус внутрішньо переміщених осіб, для Центральної виборчої комісії є однаковими. Ми лише володіємо інформацією, яка кількість наших громадян мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях в АР Крим, Севастополі та окремих окупованих територіях Донецької і Луганської областей і змінили своє місце голосування. Таких виборців на цих виборах майже 47 тисяч. В тому числі, трохи більше 28 500 в Донецькій, 15200 в Луганській областях та майже 3200 в АР Крим та місті Севастополі скористалися цим правом. Ця інформація в нас є.
– Чи зможе проголосувати вперше молодь з родин вимушених переселенців – ті громадяни, які народилися на нині окупованих територіях, переселилися з батьками на контрольовану Україною територію і вже тут, в статусі ВПО, отримали паспорт по досягненні 18 років? Є інформація, що такі молоді люди не допускалися до голосування на президентських виборах і не зможуть взяти участь у парламентських виборах.
Така проблема дійсно є, але це не проблема ані Центральної виборчої комісії, ані Державного реєстру виборців. Проблема в тому, що ніхто не може подати до Державного реєстру виборців відомості про виборців, яким виповнилося 18 років, на окупованих нині територіях. Відділи ведення Реєстру там не функціонують.
Але якщо виборець зареєстрований на підконтрольній Україні території, йому чи їй виповнилось 18 років і такий виборець тут отримав паспорт, він чи вона може у будь-якому відділі на території, підконтрольній Україні, звернутися до відділу ведення реєстру і бути включеним. Якщо виборець включений до реєстру, безумовно, він буде включений до списку виборців.
Але є ситуації, коли, скажімо, молодим людям видають паспорти, але в них немає зареєстрованого місця проживання. Таких виборців ми дійсно не можемо включити до реєстру, тому що основною вимогою в законі є повнота і достовірність відомостей. Виборця без виборчої адреси ми не можемо включити до жодної виборчої дільниці. Це, до речі, проблема не тільки такої категорії, як ВПО, але й тих виборців, які мають штампик “вибув” у паспорті. Які знялися з одного місця реєстрації і не зареєструвалися в іншому місці. Такі виборці теж не включаються до жодного списку виборців. І таких виборців майже мільйон!
– Чинне законодавство, зокрема, постанова ЦВК № 893 від 13.09.2012 р., передбачає можливість тимчасово змінити виборчу адресу для голосування на виборах до Верховної Ради України. Але ситуація ВПО суттєво відрізняється від ситуації інших громадян, які змінюють виборчу адресу. Їх виборча адреса знаходиться на окупованих територіях України, і фактично вони проживають не за виборчою адресою, а за новою адресою в інших виборчих округах. Для ВПО держава створила окрему систему їх обліку за новою адресою та перевірок. За такою новою адресою люди живуть вже не тимчасово, і це підтверджується довідкою ВПО. Чому для 1,5 мільйонів ВПО, громадян України, за п’ять років держава – зокрема, Верховна Рада, Центральна виборча комісія – не створила механізму забезпечення їх прав виборців за місцем обліку ВПО? Чому не створений механізм для участі ВПО у голосуванні по одномандатним мажоритарним округам?
– Насправді, Центральна виборча комісія є правозастосовчим органом. Ми можемо лише виконувати закони. І дійсно, якщо б таке законодавство було і дійсно дозволяло це робити, то, безумовно, Центральна виборча комісія його б виконувала. На жаль, такого законодавства немає.
Ще треба уточнити, що станом на 15 липня 2019 року взято на облік 1 391 034 переселенці з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим.
Крім того, от ви кажете, що ці виборці фактично живуть і вони є мешканцями цих громад.
Окей, вони мешканці тих громад, де вони перебувають – вимушені перебувати. Зараз реєстрацією місця проживання займається орган реєстрації кожної громади. Навіть не Державна міграційна служба. Зараз кожна громада веде свій реєстр. Але, на жаль, навіть в реєстрах цих громад цих людей немає.
Якщо б вони були мешканцями громад, то, безумовно, вони були б в реєстрах цих громад. Якщо б вони були в реєстрах громад щодо місця проживання, ця інформація автоматично потрапляла би до відділу ведення Державного реєстру виборців, і вони були б включені за цими адресами до списків виборців. Але цього теж поки ми не бачимо.
Насправді, тут проблема не тільки в забезпеченні їх виборчих прав. Такі люди, скажімо, не можуть дитину оформити в дитячий садочок, або в школу, або для медичного обслуговування. Це все, на жаль, у нас прив’язано до місця проживання. І насправді законодавство має бути, в першу чергу, таким, щоб ці люди були зареєстровані як мешканці і як виборці у громадах, де вони живуть. Тут мова має йти не тільки про парламентські чи президентські вибори. Є питання, як їм голосувати, і чи голосувати, на місцевих виборах.
Чи є вони мешканцями цих громад? Це нагальне питання. Воно стоїть на порядку денному, але його слід адресувати не до Центральної виборчої комісії. Але ми, безумовно, будемо виконувати всі ті норми закону, які будуть чинними на момент проведення виборів.
– Тобто, переселенці, які звертаються з цією проблемою в ЦВК, отримають роз’яснення, що діюче законодавство ставить їх у таке положення?
– Насправді є певний правовий механізм. І є ще багато випадків, коли самі люди кажуть: ні, нам необхідно, щоб у нас залишилось місце реєстрації саме в Донецьку чи в Луганську. Тому що ми боїмося, що, скажімо, якщо в нас буде реєстрація київська чи львівська, то у нас заберуть наше житло. Ця теж ситуація є. Самі люди вважають, що паралельний облік їм необхідний. Щоб у паспорті залишилась реєстрація та, яка й була – а ось, окремо, мене обліковують для того, щоб отримувати соціальні пільги. Цю ситуацію теж треба враховувати. Самі люди хочуть так, щоб в їх документах стояла реєстрація на тимчасово окупованих територіях.
– Тим не менше, виборче право є елементом конституційного демократичного устрою. Тому хотілося б зрозуміти: це проблема законодавства, яке не передбачає механізму реалізації виборчих прав ВПО? Чи це проблема волевиявлення людей, які, можливо, неправильно користуються своїми правами? Чи це адміністративна проблема, тобто, законодавство передбачає механізм, але відповідальні органи його не виконують? Або це, можливо, проблема місцевих громад, які не виконують законодавство і не приймають ВПО, повністю не інтегрують, не соціалізують їх?
– Безумовно, проблема в законодавстві. Але не можна сказати, що вона така величезна і ніяк не вирішується. Все рівно, держава наша намагається вирішити цю проблему. Принаймні, механізм тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси дозволяє десяткам тисяч людей проголосувати. Вони голосували і на президентських виборах, і будуть голосувати на парламентських.
У ВПО є можливість реалізувати виборчі права. Так, безумовно, для них це складніше, ніж для всіх інших громадян. Це відбувається зі зрозумілих причин. Але у будь-якому випадку Центральна виборча комісія діє у межах і у спосіб, визначених законом. Якщо закон буде змінено – безумовно, ми будемо його виконувати.
– Коли готуються закони, народні депутати та інші суб’єкти законодавчої ініціативи завжди дослухаються до думок фахівців. Що б Ви порадили – або, можливо, Ви знаєте про відповідні ініціативи компетентних органів – для вирішення проблеми реалізації виборчих прав ВПО в повному обсязі та без зайвих перешкод?
Я думаю, що почати треба з самого механізму реєстрації місця проживання. Хоча інститут прописки у нас скасовано Конституційним Судом України і фактично його немає, існуючий інститут реєстрації місця проживання на разі є доволі застарілим. У нас дуже багато наших громадян проживають там, де працюють, але це місце проживання не зареєстроване. У них, по суті, такі самі проблеми, як у ВПО. Хоча вони не вимушені переселенці, вони теж обмежені в своїх виборчих правах. І тому треба переглядати саме механізм реєстрації місця проживання, лібералізувати його, спрощувати, що він був більш наближеним до людей. Власне, якщо це станеться, тоді автоматично і в Державному реєстрі виборців інформація буде відповідною і ситуація з реалізацією виборчих прав покращиться.
Спілкувався Юрій Шеляженко
Вимушені переселенці попросили ЦВК захистити їхні виборчі права
ВПО хочуть голосувати за мажоритарною системою на парламентських виборах. У відповідь чують, що це не дозволено законом.