Ескалація великої війни в Україні не потрібна. І Захід, і Схід несуть однакову відповідальність за її запобігання. Якщо глобальні лідери не зможуть чесно домовитися про стійкий мир замість гри у взаємні звинувачення та кривавого вирішення своєї суперечки про владу в поєдинку на українському полі битви, вони відповідатимуть перед людьми Землі, глобальним громадянським суспільством, нинішнім та майбутніми поколіннями.
Сумнівні претензії на легітимність насильницького захоплення влади у Києві, Криму та Донбасі у 2014 році неприйнятні. У всіх цих ситуаціях мало місце втручання і з боку Росії, і з боку США/НАТО, їх агресивна і небезпечна великодержавна політика.
Сьогодні основні геополітичні гравці продовжують підривати незалежність, демократію, права людини та безпеку народу в Україні, ставлячи під загрозу міжнародний мир усупереч Статуту ООН.
Представники «наддержав» необачно обмінюються погрозами застосувати військову силу та вести економічну війну одна проти одної, якщо їх вимоги або так звані червоні лінії не дотримуватимуться. Обидві «великі держави» бажають оволодіти Україною та заявляють про своє «право» концентрувати свою смертоносну зброю, війська та флот де завгодно і як завгодно близько до інших. Такі претензії не лише є взаємно суперечливими, а й переступають червоні лінії здорового глузду: ніхто не має права приставляти пістолет чи ядерну боєголовку до скроні іншого.
Глобальне громадянське суспільство засуджує ескалацію небезпечної поведінки всіх учасників нової холодної війни і вимагає серйозних переговорів щодо миру та безпеки.
Необхідно припинити брязкання зброєю в Україні та навколо неї, російські та американські/натовські збройні сили мають бути виведені. Має бути встановлений міжнародний мораторій на постачання зброї в Україну та окуповані Росією Донбас і Крим. Український уряд має припинити тотальну мобілізацію населення на війну та скасувати призов на військову службу або, принаймні, гарантувати право на відмову від військової служби з мотивів сумління у повній відповідності до чинних міжнародних стандартів захисту прав людини (в майбутньому призов на військову службу має бути заборонено міжнародним правом). Мирне врегулювання нинішнього конфлікту має бути досягнуто на основі неухильного дотримання режиму припинення вогню, раніше узгодженого у нормандському та мінському форматах, у подальших інклюзивних та всеосяжних мирних переговорах між усіма державними та недержавними учасниками конфлікту за участю мирної громадськості.
Європа має відкинути вимогу НАТО про збільшення військових витрат, вимагати, щоб США вивели свою ядерну зброю з Німеччини, Нідерландів, Італії, Бельгії та Туреччини, наполягати на відновленні дії Договору про обмеження систем протиракетної оборони, щоб вивести американські ракети з Румунії та Польщі, відмовитися від антагоністичної політики щодо Росії та Китаю, що нав’язується з боку США, визнати прагнення народів регіону до миру і вимагати, щоб Сполучені Штати зробили перші серйозні кроки з деескалації кризи. Це вимагатиме визнання міжнародного насильства, а не дипломатії, загрозою довірі. В ідеалі всі ядерні держави повинні засудити доктрину гарантованого взаємного знищення та підтримати Договір про заборону ядерної зброї.
Усі конфліктуючі сторони повинні пам’ятати і не переступати червоні лінії здорового глузду: (1) жодної мілітаризації та гонки озброєнь ціною добробуту, прав людини та екологічної гармонії; (2) націоналізм та імперіалізм мають відійти убік для розвитку інклюзивної, різноманітної та чесної демократії; (3) всі конфлікти мають вирішуватися мирним шляхом, неприпустимо будь-яке нарощування структурного насильства, особливо війни, підготовки до війни, військових погроз.
У світі немає, не було і не може бути «справедливої війни» або «правого боку» в такій; мілітаристи і праворадикали з усіх боків провокують нарощування насильства у відчайдушній спробі «розділяти і володарювати» та зберегти свою застарілу машину війни в той час, коли вона стає геть непотрібною через загальну прихильність до сталого розвитку, культури миру, ненасильницького глобального урядування, економічної та соціальної згуртованості всіх людей на планеті.
Нам потрібно вкладати у соціальну та екологічну справедливість, у дипломатію більше коштів та зусиль, ніж ми витрачаємо на машину війни. Нашою стратегічною метою має бути знищення всієї зброї, перетворення всіх солдатів на щасливих цивільних та скорочення військових витрат до нуля. Щоб побудувати ненасильницьку глобальну безпекову систему, ми повинні демілітаризувати політичне життя, врегульовувати конфлікти без насильства і продовжувати будувати всеосяжну культуру миру.
Мир на Землі має бути понад політичні амбіції.
Юрій Шеляженко, виконавчий секретар Українського Руху Пацифістів
Стаття опублікована англійською мовою на World BEYOND War (США) і російською мовою на “Эхо Москвы” (РФ). Обидві публікації передруковано на сторінках “Правдошукача” відповідними мовами.