Дев’ять убитих, включаючи сімох школярів: три дівчинки та чотири хлопчики. Очманілий юний «бог» по лікоть у крові, який «ненавидить усіх».
Божевілля? Тероризм? Якими людськими словами можна це пояснити? Як передати глибину скорботи? Що з цим робити далі?
Журналіст Руслан Коцаба опублікував коротку заяву українських пацифістів: «Ми шоковані казанською трагедією і співчуваємо її жертвам. Масові вбивства у школах по всьому світу є трагічним наслідком божевільної мілітаризації людства, безконтрольного виробництва і поширення зброї, терору антиліберальних радикалів проти просвітництва як емансипації мирного розуму. Крім того, ці трагедії пояснюються примусовим характером освіти, що провокує бунт у відповідь на насильство над особистістю. Ми, людство, повинні вчитися на практиці з застосуванням сучасних наукових технологій жити більш мирно і розумно, роззброюватися, домовлятися, віддавати перевагу творчості та любові перед руйнуванням і ненавистю. Мирна освіта, науковий і соціальний прогрес дозволять нам досягти справедливого миру на Землі, коли такі трагедії не повторюватимуться».
Приєднуюся до співчуття. І згоден, що треба негайно замислитися про мир у школах – в Україні, в Росії, в кожному куточку нашої планети. Які знання ми передаємо нашим дітям? Про ходіння строєм і стрільбу чи про те, що кожна людина має право на мир? Якими ми будемо людьми, якщо не подбаємо про мирне дитинство майбутнього покоління?
Юрій Шеляженко