В Україні та в Росії дискримінуються сумлінні відмовники від армії. Про це йдеться у щорічній доповіді Європейського бюро відмови від військової служби з мотивів сумління. Альтернативна служба є практично недоступною, а ухилення від призову карається.
У доповіді наводяться факти системного кримінального переслідування відмовників і жорстокого примусу до військової служби в Україні, що призводить до самокалічення та самовбивств призовників і масового дезертирства. Окрема увага приділена примусовій військовій службі на тимчасово окупованих Росією територіях України, включаючи Крим та Донбас.
Стосовно 15 країн Ради Європи доповідь відзначає погіршення ситуації із дотриманням європейського стандарту захисту права на відмову від служби в армії, яке є невіддільною складовою права на свободу думки, совісті та релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дискримінація відмовників стала державною політикою в Україні, Росії та Греції. У Туреччині відмовників репресують, ігноруючи рішення ЄСПЛ, у Швейцарії ускладнюють доступ до альтернативної служби, а в Азербайджані взагалі нема альтернативної служби для призовників, які мають переконання, несумісні зі службою в армії.
Автори доповіді засуджують безкарність низки держав за систематичні порушення людського права на відмову від військової служби, що підриває авторитет всієї європейської системи захисту прав людини, і закликають до більш рішучого впровадження європейських правозахисних стандартів.
Доповідь закликає європейські держави скасувати примусову військову службу, поважати право на відмову від військової служби, припинити набір на військову службу осіб віком до 18 років, давати притулок відмовникам, що утікають від примусової військової служби, скоротити військові витрати на користь фінансування соціальних програм, а також запровадити навчання миролюбству в системі освіти.
У доповіді також зазначено, що призов в Україні припинився у 2012 році та був відновлений у 2014 році. Військовослужбовцями вітчизняних армійських навчальних закладів можуть бути 17-річні юнаки, а кадетами військових шкіл – навіть малі діти. Альтернативна служба недоступна багатьом відмовникам і триває у 1,5 раза довше за військову службу.
Європейське бюро відмови від військової служби з мотивів сумління, засноване у 1979 році, є асоціацією національних об’єднань відмовників від військової служби, що проводить кампанії на підтримку ув’язнених відмовників та лобіює повноцінний захист права на відмову від військової служби європейськими урядами і міжнародними організаціями. Центральний офіс бюро знаходиться у Брюсселі (Бельгія).
Наводимо переклад частини доповіді Європейського бюро відмови від військової служби з мотивів сумління, яка стосується України.
Ситуація в Україні
У вересні 2019 року військові комісаріати Києва направили до поліції 34 930 справ на ухильників від призову. Військовий комісаріат Львівської області повідомив, що дві третини викликаних призовників не з’явилися у військкомати після отримання повісток, довелося оголосити їх у розшук. Полювання на призовників на вулицях, викрадення та доправлення проти їх волі у військові збірні пункти стало звичайною (і навіть частково легалізованою) практикою поліції під час призову. Співробітники військових комісаріатів під час виконання своїх обов’язків у зв’язку з призовом часто отримують хабарі та конфліктують з обуреними цивільними.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала одинадцять випадків свавільних затримань призовників представниками військового комісаріату, які не мають права затримувати людей, у травні-серпні 2019 року. Наприклад, Єгор Потаманов був викрадений на вулиці співробітниками поліції та військкомату під час рейду із полювання на призовників на вулицях міста, коли разом із братом він транспортував на лікування хворого батька. Протестуючи проти викрадення, він вдався до голодного страйку і відмовився складати військову присягу.
За словами Дмитра Тищенка, брата Єгора Потаманова, що також взяв участь в пікеті, сотні призовників були викрадені у такий же спосіб на вулицях Харкова цього літа. Троє з них порізали вени та один повісився у відчайдушних спробах добитися звільнення від призову на підставі розладу психіки. Викраденим призовникам не дозволяли зустрітися з родичами, оскільки командування намагалося приховати їх синяки й травми, спричинені насильницьким транспортуванням до військкомату. Правоохоронці не спромоглися ефективно розслідувати викрадення молодих людей, нелюдське поводження з ними та зловживання владою і службовими повноваженнями під час так званого полювання на призовників.
Згідно з офіційною статистикою, у 2018 році за ухилення від призову було винесено обвинувальні вироки 228 призовникам, 12 з них ув’язнені, 207 засуджені на один-два роки позбавлення волі та звільнені від покарання з випробуванням. 108 осіб засуджено до штрафу за ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.
Військовослужбовці, які через докори сумління вирішили відмовитися від військової служби, не мають легальної можливості домогтися визнання їхньої сумлінної відмови. Звільнення з військової служби за власним бажанням, як правило, не допускається. Це стосується і призовників, яких відправляють до військових частин проти їх волі. У 2018 році в порядку кримінального судочинства 2490 осіб було засуджено за самовільне залишення військових частин чи дезертирство, як правило, до позбавлення волі на 2-5 років зі звільненням від покарання з випробуванням; водночас, 193 засуджених було ув’язнено, 128 поміщено під арешт та 11 трималися у дисциплінарному батальйоні. Також одну людину заарештували та двох засудили до умовних термінів за ухилення від військової служби шляхом самокалічення. У Збройних Силах України близько двох-трьох військовослужбовців щотижня вчиняють самогубства з початку війни на Донбасі. У ЗМІ повідомляється про випадки самогубств призовників. У Києві та Тернополі призовники вбили себе, стрибаючи з вікна військкомату.
Є багато сигналів про зловживання владою з боку співробітників військових комісаріатів під час весняного та осіннього призову 2019 року, зокрема, зафіксованих Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні. Про викрадення Єгора Потаманова у Харкові, затримання призовників на Рівненщині та полювання на призовників на вулицях міст широко повідомляли мас-медіа.
Міністр оборони Андрій Загороднюк заявив, що скасування призову є політикою держави та його особистою метою, але це відбудеться не скоро.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй, засуджуючи триваючу тимчасову окупацію частини території України, а саме Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, висловила глибоку стурбованість через призов кримчан до збройних сил Російської Федерації та їх відправлення на російські військові бази, і закликала Російську Федерацію припинити цю нелегальну діяльність.
29 серпня 2019 року Український Рух Пацифістів пікетував Верховну Раду України та Офіс Президента в Києві з вимогами припинити жорстоке “полювання на призовників” та скасувати призов. Петиції до президента Зеленського із закликами скасувати призов зібрали понад 10 000 підписів.
Ситуація в Криму, окупованому Росією
За даними української розвідки, Росія має майже 30 000 військовослужбовців у Криму. Олександр Сєдов, експерт Кримської правозахисної групи, заявив на Радіо Свобода, що з 2014 року по теперішній час майже 18 900 кримчан були призвані до російських збройних сил; у статті Радіо Свобода йдеться, з посиланням на Моніторингову місію ООН та урядовця США, що принаймні 4800 кримчан було призвано у 2017 році та у 2018 році було призвано ще 5 600. Генеральна Асамблея ООН засудила російську окупацію Криму, включаючи місто Севастополь, та закликала Росія припинити протиправний призов місцевих мешканців. Кейт Гілмор, заступник Верховного комісара ООН з прав людини, заявила, що у 2017 році, порушуючи Четверту Женевську конвенцію, яка забороняє примушувати охоронюване міжнародним правом населення окупованих територій проходити військову службу, 4800 жителів Криму були призвані на військову службу до збройних сил Російської Федерації.
Росія нав’язує в окупованому Криму призов до армії за тією ж системою, що застосовується в інших частинах країни. Відмовники від військової служби з мотивів сумління можуть подати заяву до військового комісаріату про бажання проходити альтернативну невійськову службу на державних підприємствах, але військові можуть на свій розсуд визнавати чи не визнавати “справжність” їхніх антивоєнних переконань; відмова може бути оскаржена в судах, але з невеликими шансами на успіх. Відмовники від армії наражаються на серйозні перешкоди для визнання їхньої сумлінної відмови, включаючи процедурні бар’єри та дискримінаційне ставлення з релігійних, політичних та інших причин. Наприклад, стало відомо, що військовий комісар Бахчисарая вимагав від свідка Єгови змінити свою віру, щоб претендувати на альтернативну службу, оскільки Свідки Єгови в Росії є забороненою конфесією.
У квітні 2016 року були опубліковані дві суперечливі заяви співробітників російських військових комісаріатів про доступність альтернативної служби в Криму. Військовий комісар Сімферополя Казбек Махматханов заявив у інтерв’ю “Російській газеті”, що “протягом двох років лише чотири особи звернулися до Сімферопольського міського військового комісаріату з проханням направити їх на альтернативну службу, і всі вони відкликали свої заяви”. Сімферопольський міський військовий комісаріат є територіальним підрозділом Військового комісаріату Республіки Крим, де Вадим Мєшалкін очолює відділ підготовки і призову громадян на військову службу. Згідно з його заявою, “у нас є чотири призовники, які висловили бажання проходити альтернативну службу, двоє з них вже служать в середній частині країни”. Мєшалкін додав, що альтернативну службу слід проходити в інших регіонах Росії, а не в Криму; Махматханов також сказав, що небажання носити зброю не може бути правовим підґрунтям для альтернативної служби, оскільки відмовник повинен довести своє членство в якійсь організації – обидва зауваження явно суперечать російському законодавству.
У 2018 році представник кримського військового комісаріату Вадим Мєшалкін заявив, що 18 мешканців Криму були оштрафовані судами на суми від 18 000 до 50 000 рублів (270-740 євро) за ухилення від призову в армію. Наприкінці листопада 2019 року Кримська правозахисна група зафіксувала 79 кримінальних справ проти відмовників від військової служби в кримських судах. Human Rights Watch повідомляє про 63 обвинувальних вироки, винесені між 2017 та 2019 рр. відмовникам від призову до армії, в основному на штрафи на суми від 77 до 1000 доларів. Також відомо про військову пропаганду серед кримських школярів.
Ситуація у підтримуваних Росією “Донецькій Народній Республіці” (ДНР) та “Луганській Народній Республіці” (ЛНР)
У підтримуваних Росією квазідержавах на сході України інформація про військову службу публікується рідко і, коли вона публікується, іноді має очевидні ознаки спотворень в інтересах пропаганди. Тому важко сказати, скільки у них військовослужбовців та чи є військова служба добровільною.
Колишній військовий прокурор Матіос заявив, що у 2018 році проти України в Донецькій області воювали 35000 військових; він додав, що Донецька та Луганська армії складаються з місцевих солдатів під командуванням російських офіцерів, і сумарна кількість цього контингенту в Донецькій та Луганській областях складає близько 40 000 озброєних людей, а також там розташовані російські збройні сили, чисельність яких в різний час варіюється між 3 000 та 16 000.
За даними французького дослідження, проведеного у 2019 році, набір до армії “Донецької народної республіки” здебільшого є добровільним, хоча є випадки примусового набору та примусу до військової служби; в’язні та діти також воюють у збройних силах ДНР; за дезертирство передбачені суворі покарання, в тому числі смертна кара.
Усі чоловіки віком від 17 років зобов’язані стати на військовий облік відповідно до “Закону ДНР про військовий обов’язок та військову службу”. Також військовий облік усіх чоловіків забезпечується багатьма формальностями сепаратистської бюрократії. Наприклад, він є обов’язковим для отримання паспорта громадянина ДНР, необхідного для проживання на Донеччині без страху бути арештованим міліцією сепаратистів.
Лідери сепаратистів стверджують, що військова служба в ДНР/ЛНР є добровільною, але насправді вони викликають чоловіків на обов’язкові військові збори; у 2017 році в ДНР було викликано 27 тисяч резервістів. Роботодавці наказують працівникам чоловічої статі брати участь у військових зборах; на відмовників чекають погрози та покарання. Військові збори включають виїзну підготовку у військових частинах чи таборах протягом десяти днів. Крім проходження обов’язкової військової підготовки, обліковані резервісти можуть бути призвані на військову службу в будь-який час.
Проукраїнські джерела повідомляють про масові дезертирства з сепаратистських сил ДНР, включаючи інцидент з ймовірним самогубством бойовика, якому було відмовлено в демобілізації. За даними української розвідки, бойовики розвивали систему мобілізації, забороняли звільнення військових та оточували місця розташування військових частин мінними полями, щоб запобігти дезертирству. На YouTube розміщені відеозаписи приниження дезертирів у армії ДНР, зокрема, прив’язування рук до стіни, побиття та примушення надягати жіночі спідниці. Російські підрозділи, за деякими даними, також беруть участь у контрзаходах сепаратистів щодо припинення дезертирства.
У сепаратистських збройних силах ЛНР спостерігалися схожі тенденції, включаючи масові виклики на військові збори, мобілізацію та дезертирство.