Ми не можемо навсправжки звинувачувати чужинців або багатіїв у загальному безладі, як радять праві та ліві ідеології.
Ми можемо звинувачувати лише себе у відчуженні та втратах, спричинених токсичною підміною природного самоконтролю марними сподіваннями на політичну та економічну передвизначеність.
Політика та економіка провалилися, нездатні створити обіцяний мир і достаток. Це й не дивно, бо шаблони мислення древніх рабовласників не можуть бути основою здорового й міцного загальнолюдського порядку.
Homo Sapiens означає “один розумник” чи “одна розумниця”. Це наша природа. Але кожна людина щодня відчуває тиск, що змушує поводитися як тупі маси. Праві групи тиску славлять велич, ліві групи тиску пропагують рівність. Результат такий самий що у тих, що в інших: нагромадження безумно войовничих натовпів, готових до самопожертви.
Ці натовпи, як пресуючі частини сокодавилки, використовуються для витискання життєвої енергії з людини, затиснутої в центрі серед “народу”. Токсичні політичні ідентичності застосовуються, щоб вкрасти особисту ідентичність кожної людини.
Ми втонули в маніпульованих натовпах. Наша природа повстає проти цієї жорстокої несправедливості. В цьому причина всіх сучасних неподобств, від світових воєн до економічних криз.
Загальний безлад виник через зіпсовані цінності. Людська мораль має розрізняти добро і зло, а не “своїх” і “чужих”. Людська етика має вчити відповідальній поведінці, а не сліпій відданості. Права людини мають гарантувати особисте щастя кожної людини, а не так звані “національні інтереси”.
“Нація” означає “народження”. Теоретично, ми народжуємося вільними і рівними. Але на практиці після народження ми виховуємося в дусі приналежності до людського капіталу, так званої “громади”, що належить комусь іншому.
Нація є найприбутковішою формою хижацького підприємництва в сучасному світі завдяки формальній монополії на насильство, яка невідомо чому досі вважається легітимною, всупереч будь-якому здоровому глузду. Ця монополія дозволяє жадібним національним лідерам обкладати громадян гігантськими податками (і навіть обертати в рабство, таке як призов до армії) та витрачати на свої безглузді війни та інші примхи навіть більше, ніж заробляють нахабним грабунком народу, завдяки кредитам та інвестиціям міжнародних фінансових установ.
Ми живемо у світі штучно накрученої заборгованості всіх націй і кожної людини, причому ніхто не наважується запитати: “Чому я маю платити за цей безлад, від якого одна шкода? Просто тому, що вони називають це суспільним благом, курям на сміх?”
Купка діячів планують мати вигоду зі штучної заборгованості людського роду. Було б нерозумно заздрити їм. Їхнє життя нещасне, їхні плани щодня руйнуються. Будь-який план тотального поневолення приречений на провал, і автори таких планів приречені бути рабами власного невігластва та злонаміреності.
Економікою кожної громади керують кілька патриціїв, що спустошують рідний дім, проклинаючи людську природу за схильність повставати проти рабства. Вони вважають, що всі робітники та споживачі служать їм дійними коровами, але крайньо ліві рухи виходять з-під контролю та множать на нуль соціальний і фінансовий капітал, що нагромаджувався протягом століть. Вілли давньоримських патриціїв були спалені їхніми арміями рабів. Сучасні батьки націй, що тримають в кишені елітистські економіки, так само одного дня стануть бездомними.
Політика кожної нації належить жменьці олігархів, які корумпують космополіс, проклинаючи людей за опір їхнім примхам. Вони вважають, що будь-яке насильство повинно їм служити, але крайньо праві рухи виходять з-під контролю і тероризують власних батьків та спонсорів. Давньогрецькі олігархи піддавалися остракізму або були вбиті в своїх містах-державах за елітистську політику. Сьогоднішня глобальна олігархія теж колись відправиться у вигнання. Навіть зараз ці ляльководи глобального (без)ладу, наче вигнанці, мають ховатися від очей громадськості.
Ми звикли визначати свою ідентичність за національністю, соціальним статусом, релігією та культурою. Чи розумно вважати нашу дорогоцінну особистість другорядною стосовно таких невиразних категорій? Особливо, якщо ці категорії є власністю когось іншого та інструменталізовані для маніпулювання та гноблення нашої природної свободи, притаманної людському розуму?
Ми можемо, звичайно, заявити права на свою культуру. Скажімо, ми можемо використати мову рабовласників, щоб задекларувати нашу свободу. Більш важливо, що слід розуміти: ми створюємо мову, а не мова створює нас. Будь-яка група, сім’я, громада, корпорація, нація – це просто особа, звичайна персоналія, як і будь-яка людина. Усі ці індивідуальності мають особу, тому особа є основним інститутом суспільного життя.
Справжня ідентичність – це особистість. Національна ідентичність – це лише особистість пари сотень урядів. У нас є мільярди особистих ідентичностей, природних і створених з гідністю. Це реальна сила людства.
Натискаючи зправа і зліва, агресивні еліти нічого не доб’ються. Ніхто не може вичавити суверенну особистість з центру дивовижного індивідуального всесвіту. Якщо ви відмовляєтеся розуміти особисту автономію, самостійність людини, ви навіть не зможете торкнутися цього скарбу, не кажучи вже про крадіжку. А коли ви зрозумієте самостійність особи, вам стане ясно, що вона невідчужувана, тому будь-які спроби вкрасти її є марними.
Об’єднані Особи постають на горизонті історії, готуючись принести справедливість у зіпсутий світ Об’єднаних Націй. Кожна особа стане розумним і пристрасним творцем власного життя. Віруючи в себе, ми створимо єдиний вільний Всесвіт, відкритий для щасливих чудес майбутнього.