Рейдер і конюх Януковича прибрали до рук “Конярство України”

Міністр Петрашко по дзвінку з Офісу Президента призначив керівником державного підприємства “Конярство України” Євгена Веретюка, пов’язаного з ділками, які руйнують конярство. Держпідприємство зазнає збитків і занепадає, обплутане схемами конюха експрезидента Януковича, власника кінного заводу “Міленіум” Костянтина Згари та власника агрохолдингу “Деметра” Геннадія Сидоренка, якого в ЗМІ називають рейдером.

Згару і Сидоренка можна віднести до тієї категорії аграрних ділків, які засівають при будь-якій владі. У нинішній парламент Згара провів племінницю і кілька своїх людей. Як Згара, так і Сидоренко вирішують свої питання через Голову комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Миколу Сольского, до якого прислухаються в Офісі Президента і профільному міністерстві.

14 липня 2020 року міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко підписав наказ про призначення Євгена Веретюка в.о. директора ДП “Конярство України”. Є відомості, що Петрашко призначив Веретюка за вказівкою глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Веретюк керував сімейним бізнесом Азарова і пов’язаний зі Згарою. Його представляли на підприємстві разом з новою-старою заступницею Катериною Рожковою, яка працювала на цій посаді при Згарі й залишається його людиною. Згара і Рожкова зараз активно хазяйнують на підприємстві.

“Конярство України” володіє 43 тис. га землі та 15-ма філіями та має величезний ринковий потенціал. При Януковичі почався розвал і штучне банкрутство підприємства. Під час Революції Гідності конюх Януковича тимчасово опинився не при ділі, і з’явилася надія на розвиток українського конярства.

У період з 2014 по 2019 рік поголів’я коней було збільшено з 1000 до 2500 голів. Кінний спорт розвивався, проводилися скачки. Підприємство отримувало прибуток, попри заборони торгівлі з Росією, куди раніше продавалися 70% коней. Якби коневодам вдалося домогтися скасування помилкової класифікації кінного спорту як грального бізнесу, галузь могла б процвітати та займати гідне місце на світовому ринку.

У 2019 міністром економіки став Тимофій Милованов. Він віддав підприємство Згарі та Сидоренку, які кинулися укладати невигідні договори зі своїми ж структурами.

За останній рік “Конярство України” зазнало збитків у сумі 250 млн грн. Таких втрат воно не знало вже багато років. Структури Сидоренка і Згари без дозволу проводять сільськогосподарські роботи на землях підприємства, ні з ким не погоджуючи ціни на посіви. Вартість оброблюваного гектара землі для держпідприємства перевищена в рази. Майбутній урожай Сидоренко продав заздалегідь у збиток підприємству. В Луганській області працівникам цілий рік не виплачувалася зарплата, половина земель просто не оброблялася.

Найбільше страждає від махінацій Згари і Сидоренка профільна діяльність підприємства, тобто конярство. Громадськість б’є на сполох: кваліфікованих співробітників звільняють або змушують звільнитися, відправляють коней на бійню цілими поголів’ями. Орендарям стаєнь підняли плату за добу зі 100 до 300 гривень, і вони змушені забирати коней.

Викладач конярства, доцент Світлана Косенко з Одеського державного аграрного університету в інтерв’ю “7 каналу” розповіла, що проводиться політика знищення кінних заводів і конярства в цілому заради продажу землі держпідприємства. Наприклад, для рейдерів є ласими шматками 30 га території племкінцентру в Броварах під Києвом і Одеський іподром, 29 га в центрі міста. “Ці живі красиві коні усі належать кінним заводам” – пояснювала вона, показуючи журналістам стайні, – “На іподром їх привозять для випробувань, щоб кращих використовувати для розведення, інших виставити на продаж. Якщо не буде кінних заводів і не буде іподромів, не буде сенсу і у випробуваннях, і з красивих коней зроблять ковбасу”.

Ситуація виглядає критичною. Для порятунку українського конярства необхідно приймати політичне рішення про розвиток галузі. А правоохоронні органи повинні розслідувати корупційні схеми, якими обплутане ДП “Конярство України”.