Тим, хто повідомляє про тіньові схеми, гарантуватиметься анонімність і надаватиметься охорона та підтримка. Також їх чекатиме винагорода за сміливе протистояння зсередини системі хабарництва.
Верховна Рада прийняла законопроект щодо викривачів корупції № 1010, який вже направлено на підпис Президенту. Законопроект підтримали 252 народних обранця, в тому числі 233 представника Партії «Слуга народу». Решта голосів розподілились таким чином: «Голос» – 15; «Опозиційна платформа – За життя» – 0, «Солідарність» – 0, «Батьківщина» – 2, «За майбутнє» – 0, позафракційні – 2.
Як захищатимуть викривачів
«Корупція стала надзвичайно великою проблемою для всього суспільства. Подолати її самостійно правоохоронні органи не здатні. Тому потрібно запровадити додатковий юридичний захист, додаткові гарантії для викривачів, аби вони могли так само стати активними учасниками викриття найбільших корупційних схем в Україні», – про це заявила, представляючи законопроект до другого читання у сесійній залі, Галина Янченко, заступник Голови Комітету з питань антикорупційної політики.
На її думку, це виведе боротьбу з корупцією на новий рівень. Зловмисники звикли, що варто остерігатися правоохоронних органів, але тепер фактично агентом під прикриттям може стати будь-який громадянин. Знаючи це, корупціонери почуватимуться вже не так вільно, як раніше.
Пані Янченко повідомила, що в законопроекті йдеться про можливість для викривачів надавати інформацію анонімно, отримувати, в разі потреби, захист своїх трудових, іншу юридичну та психологічну підтримку, а також охорону для себе і своїх близьких осіб. Окрім цього, передбачається грошова винагорода від держави для тих викривачів, які надали важливу інформацію для розкриття таких корупційних злочинів, які вимірюються 10 мільйонами гривень і вище.
В обговоренні законопроекту взяли участь деякі з авторів поправок до нього, а саме народні депутати України: Сергій Алєксєєв, Сергій Власенко, Вікторія Гриб, Володимир Кабаченко, Вікторія Сюмар. З мотивів також виступила Анастасія Красносільська, голова комітету з питань антикорупційної політики.
Хто такий викривач?
Сергій Власенко піддав критиці нечіткість визначення поняття «викривач». Під ним, за нормами Ради Європи, розуміють не будь-якого громадського активіста, а особу, що працює всередині системи, а тому достеменно знає про факти корупції. Як викривач така людина несе ризики, а тому і має гарантії всі необхідні гарантії.
Аналогічне зауваження висловила і Вікторія Сюмар.
У відповідь на цю критику Галина Янченко пояснила, що за своєю суттю термін «викривачі» стосується, насамперед, інсайдерів.
Вікторія Гриб запропонувала ввести термін «недобросовісний викривач», аби захистити людей від наклепу з боку такої особи та покласти на неї моральні та фінансові збитки, завдані наклепом.
На думку Сергія Власенка, викладеній в інших його поправках до проекту закону, перелік зовнішніх каналів комунікацій викривача має бути обмежений і не передбачати анонімності. Інакше заяви від такої особи не повинні розглядатись, і, звісно, вона не вправі розраховувати на гарантії.
Анастасія Красносільська нагадала, що за чинним антикорупційним законодавством анонімні повідомлення вже зараз приймаються та реєструються відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. Очевидно, що анонімний викривач не отримає спеціального статусу та захисту. Водночас, кримінальним кодексом передбачено відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.
Куди звертатися викривачам?
Згідно із законопроектом, викривач співпрацюватиме з Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Натомість Сергій Власенко наполягав на тому, що таким державним органом має бути Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), позаяк саме воно має всі для цього умови. На це пані Янченко зауважила, що, згідно з концепцією проекту закону, НАЗК є першою інстанцією для комунікації з викривачем. Далі підслідністю таких справ може бути не лише НАБУ, а й також і Державне бюро розслідувань і Національна поліція. Цю думку розвинула пані Красносільська. За її словами, НАЗК не перетворюватиметься на правоохоронний орган. Воно перевірятиме повідомлення від викривачів так само, як воно діє стосовно декларацій, якщо виявлятиме ознаки злочину, пересилатиме інформацію правоохоронним органам.
Сергій Алєксєєв запропонував правку до законопроекту, спрямовану на те, щоби викривач відразу повідомляв про факт корупції правоохоронним органам, а не керівникам інших юридичних осіб публічного права, які не виконують слідчі функції.
Володимир Кабаченко звернув увагу на те, що запропонованим текстом проекту закону створюється портрет викривача дуже лімітованого, що може викривати виключно загальну інформацію та в деяких випадках інформацію з обмеженим доступом. Водночас існує суспільна необхідність оприлюднювати через пресу факти про корупцію навіть тоді, коли інформація про них є державною таємницю.
У відповідь Галина Янченко пояснила, що це питання має бути врегульоване, в тому числі, законом про державну таємницю, який наразі перебуває у розробці.
Сергій Власенко піддав критиці норму законопроекту, за якою викривачам надається право відмовитись від свідчень. Це, за словами народного депутата, ламає базові принципи кримінального процесу.
Стимул для антикорупціонерів
Володимир Кабаченко та Сергій Алєксєєв піддали критиці передбачену законопроектом модель грошової винагороди викривачам. За словами першого з них, кожен викривач має право на отримання грошей. Норма ж, за якою десять відсотків отримує лише той, хто викрив корупціонера, що заподіяв шкоду, оцінену у 10 і більше мільйонів гривень, не враховує малу корупцію. Крім того, на думку пана Кабаченка, вся сума має бути спочатку зарахована до держбюджету, звідки й виплачуватиметься винагорода викривачу.
Пан Алєксєєв розвинув цю ідею, уточнивши, що виплата винагороди викривачам має відбуватися на підставі обвинувального вироку суду, який набув законної сили.
У відповідь Галина Янченко пояснила, що, згідно з концепцією законопроекту, фінансова мотивація надаватиметься саме тим, хто викрив великі масштаби корупції. Позаяк кримінальне провадження може бути достатньо тривалим, передбачається надавати грошову винагороду викривачу відразу після винесення ухвали суду.
Олександр Кривенко