Мовна тиранія: топ-5 принижень

Прийнятий в першому читанні законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д від 09.06.2017 р. лякає великими штрафами за приниження української мови. Але ніщо не принизить українську мову більше, ніж сам цей недолугий законопроект.

1) Закон про мовну тиранію принижує українську мову, виходячи з того, що нею спілкуватимуться тільки під загрозою великого штрафу (з/п 5670-д, перехідні положення).

2) Закон про мовну тиранію принижує здоровий глузд, ставлячи знак рівності між толеруванням багатомовності та насильницьким переворотом (з/п 5670-д, ч. 7 ст. 1).

3) Закон про мовну тиранію принижує права людини, позбавляючи людину свободи вираження поглядів у виборі мови спілкування в суспільстві (з/п 5670-д, ч. 1 ст. 2).

4) Закон про мовну тиранію принижує кожного читача, запроваджуючи цензуру книжок (з/п 5670-д, ч. 2 ст. 22).

5) Закон про мовну тиранію принижує все суспільство, оскільки замість того, щоб слухати один одного і домовлятися жити разом в мирі та добробуті, ми змушені будемо виправдовуватися перед чиновниками та їхніми кишеньковими бандами крикунів та погромників за кожне слово, сказане чи написане не під диктовку (з/п 5670-д, ч. 9 ст. 1), причому ми ще й будемо змушені купляти у чиновника сертифікат про володіння мовою (ч. 1 ст. 46) – папірець, завідомо брехливий в умовах мовної тиранії, коли в законі чорним по білому сказано, що стандарти мовлення диктує і мовою володіє не суспільство, а виключно купка узурпаторів-апаратчиків мовної тиранії (з/п 5670-д, розділи VІІ, VІІІ).

Завдяки Віталію Портникову мені випала нагода посперечатися про мовну тиранію з її ідеологами та диктаторами в телевізійному ефірі, де зазвичай правдою навіть не пахне. Вам, мабуть, знайоме це відчуття: як і кожна людина, я багато разів дивився політичні ток-шоу і готовий був сперечатися з кожним сказаним словом.

Під час обговорення законопроекту про мовну тиранію диктатори мовної політики пробили дно. Депутат Головко зі «Свободи» закликав етнічні меншини повернутися в свої країни і жахливим суржиком намагався пропагувати заборону захисту дисертацій мовами Європейського Союзу. А «радикал» Мосійчук проголосив, що… забаганки націоналістів важливіші за права людини!

Неподобства, які пропагують такі діячі, не мають і не можуть мати нічого спільного з лінгвістичною справедливістю. Схоже, вони взяли собі за мету злісно перешкоджати людям у пошуках спільної мови та взаєморозуміння.

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО