Журналістів врятує профспілка і... політичне замовлення

У 2009 році рекламний ринок в Україні скоротиться наполовину, що неминуче призведе до занепаду засобів масової інформації та скорочень журналістів. Такі невтішні прогнози оприлюднили 28 січня експерти: Євген Мінко, головний редактор журналу "Телекритика", Віталій Мороз, аналітик "Інтерньюз-Україна" та західноукраїнського медіа-центру "Нова журналістика", і Михайлина Скорик, член комітету Київської медіа-профспілки.

Об'єм рекламного ринку скоротиться на 40-50% - стверджують медіа-експерти у прес-релізі. Оскільки доходи ЗМІ на 70% залежать від реклами, відповідно ринок ЗМІ, за оптимістичним сценарієм, в 2009 році зазнає скорочень: радіо на 25%, телебачення на 20%, інтернет-видання на 20%. Найскладнішим рік буде для друкованих ЗМІ, які можуть скоротитися на 35%.

У 2009 році почастішають спроби "ручного керування" ЗМІ з боку їх власників в контексті бізнесових війн та президентської кампанії. Вже зараз очевидним є той факт, що провідні ЗМІ не виконують свою суспільну функцію, а все частіше змушені обслуговувати політичні та бізнесові інтереси своїх власників. Скоротиться кількість суспільно важливих проектів, таких як журналістські розслідування.

Віталій Мороз відзначив, що продовжуватиме зростати роль онлайнових ЗМІ, як менш затратних і менш чутливих до тиску. Також зростатиме роль блогів, громадянської журналістики як альтернативи комерційним проектам. У свою чергу, це підвищить вимоги до професійних навичок журналістів:

- Оскільки журналістика рухається в бік різноманіття, сучасні журналісти все більше вміють працювати з медіа-платформами, створювати блоги - те, що об'єднується поняттям "нові медіа". Журналісти майбутнього повинні будуть, очевидно, виконувати не одну роль - робити репортажі, але й вміти їх редагувати, ставити на веб-сайти, монтувати і так далі.

Короткий аналітичний огляд Віталія Мороза можна завантажити за цим лінком з сайту редакції газети "Правдошукач" (Ms Word).

З огляду на нові віяння, які стимулює економічна криза, журналістам доведеться несолодко. Розповідає Михайлина Скорик, одна з лідерів журналістського профспілкового руху в Києві:

- Всі чули, що на багатьох телеканалах, в редакціях почались звільнення. Цей процес не є масовим, таким, щоб одразу звільняли велику купу людей. Але систематично закриваються проект за проектом і звільняють тих людей, без яких на виробництві можна обійтися, для того щоб зекономити бюджет і зберігти основну частину творчого колективу. За нашими даними, скорочення вже відбулися або відбудуться останнім часом до кінця січня і в лютому практично на всіх телеканалах, тобто йдеться про "Перший Національний", перед яким держава поставила обмеження в бюджеті і де буде звільнено 10% всіх співробітників; на "1+1", зокрема в телевізійній службі новин; великі скорочення відбулися в телерадіокомпанії "Ера", де закрили купу проектів, та на інших каналах - "Україна", ICTV, "Український бізнес-канал", "Інтер". На ринку друкованих видань серед лідерів особливих скорочень не помітно, але вакансії заморожені, зафіксували бюджети і відбувається масове скорочення спеціалізованих видань. Багато видань скоротили кількість сторінок, товщину. Що може врятувати медійний ринок - то це політичне замовлення в зв'язку з початком виборчої кампанії, якого всі чекають. Але у політиків теж нема грошей, і якщо вони прийдуть, то ближче до літа. Всі політичні партії зараз накопичують кошти. Тому лютий, березень, квітень - ці місяці будуть найважчими для журналістів, для їх добробуту. Якщо казати про звільнення, то в деяких ЗМІ, особливо з західним капіталом вони відбуваються досить цивілізовано: журналістів попереджають за два місяці, платять зарплатню, ведуть переговори з колективом. Водночас є інші приклади, коли по кілька місяців не платять зарплатню, нікого ні про що не попереджають, а потім одного разу кажуть "з завтрашнього дня ви вільні". Ми як профспілка намагаємось працювати з колективами, щоб не допустити цю ситуацію, щоб журналісти не залишилися сам-на-сам без грошей в умовах кризи і в такій ситуації, коли знайти якусь альтернативну роботу досить складно.

Щоб допомогти журналістам, зокрема, медіа-профспілка в Києві проведе у суботу 7 лютого 2009 року круглий стіл на тему: „Криза в медіа: як захистити своє право на зарплату і отримати компенсації при звільненні?". Журналістам розкажуть, як їх захищає трудове законодавство; що таке колективний договір на підприємтві; чому не варто писати заяву „за власним бажанням", якщо
такого бажання немає; як отримувати компенсаційні, коли частину зарплати платять нелегально тощо. Захід почнеться об 11:45 в конференц-залі Національної академії наук України (вул. Володимирська, 55, 3-й поверх).

Євген Мінко, головний редактор журналу "Телекритика", вважає, що поки рано робити невтішні прогнози. "От, наприклад, вчора Олег Павленко, ідейний і духовний керівник найбільшого сейлзхаузу, заявив в інтерв'ю, що цілком ймовірно, що прибуток у гривнях від реклами на телебаченні збільшиться в цьому році порівняно з минулим. Якщо не помиляюся, відсотків на 40%" - каже він. Водночас, за його словами, деякі великі рекламодавці готові практично повністю переорієнтувати свої рекламні бюджети в інтернет, але це стосується категорії "техніка" в першу чергу. Пан Мінко також пояснює відсутність комерційного успіху і закриття низки україномовних видань тим, що "деякі рекламодавці вперто не бажають розміщувати рекламу в україномовних виданнях".

- Мені здається важливим відзначити таке. Два роки тому комерційні сподівання деяких загальнонаціональних телеканалів не виправдовувалися: на початку другого півріччя 2007 року стало зрозуміло, що з рекламою у них можуть бути проблеми з доходами від реклами. Але тоді, на щастя для них, в країні сталися дострокові вибори, які принесли досить серйозні гроші цим телеканалам, не тільки від офіційної політичної реклами. І це дозволило телеканалам досить серйозно підтримати своє матеріальне становище. Як ми всі знаємо, попереду у нас нові вибори, і цілком ймовірно, що в другому півріччі ми станемо свідками приблизно тих же явищ в українських ЗМІ і на українському телебаченні, які ми спостерігали два роки тому. А саме, це неофіційна політична реклама, політичні замовлення і маніпуляції. На жаль, досить важко залишатись оптимістом в таких економічних умовах, в яких ми знаходимось сьогодні. Це перш за все стосується журналістської етики і економічної свободи журналістів, тому що легко, приємно і правильно розмірковувати про свободу слова, але ми всі розуміємо, що громадянські та економічні свободи взаємопов'язані і українські журналісти знаходяться в тому ж положенні, що і всі наймані працівники в цій країні, де у нас поки досить багато проблем з дотриманням прав робітників,- підкреслив головний редактор журналу "Телекритика".

На прес-конференції за участю Богдана Кутєпова, журналіста каналу ТВі був також презентований документальний фільм про журналістські розслідування "В журналістських лещатах", створений Західноукраїнським Медія-центром "Нова журналістика".