Сергій Джердж: "Держава хоче, щоб нічого не фінансувати, але водночас щоб плани на папері були реалізовані"

Громадська організація "Громадська Ліга "Україна-НАТО", яку очолює Сергій Федорович Джердж, 13 серпня виграла тендер у Міністерстві Закордонних Справ України на послуги з проведення інформаційно-просвітницьких семінарів на тему: "Роль суспільства у реалізації політики євроатлантичної інтеграції України" у 25 областях, містах Києві та Севастополі, і 29 вересня з нею було укладено договір щодо бюджетного фінансування на 478 тис. гривень.

- Як ви оціюєте проведення цього тендеру, наскільки воно було прозоре?

Справа в тому, що з державними структурами працювати дуже важко. Ми раніше мали справу з Тендерною палатою, теж неурядовою організацією. Здається, що громадська організація повинна допомагати всім, а вони просто шкодили. Там такі були проблеми!

Ми вже років три намагаємось десь шось взяти, і лише набрались досвіду, як це все обставляти. Тому що насправді організації, яка ніколи не брала участі в тендерах, не знає процедури - це надзвичайно важко. Треба просто два рази увійти в цю річку, тоді вже щось починаєш розуміти.

Там просто проблема в тому, що є загальний бюрократичний апарат. І на кожному етапі свої проблеми. І навіть якщо в цілому позиція є, що треба допомогти, якщо ніхто не заперечує, щоб відбувся цей тендер - то так все обставлено на кожному етапі, що здається враження, що держава хоче, щоб нічого не фінансувати, але водночас щоб плани на папері були реалізовані. В цьому проблема.

- В той самий день проводився ще один тендер, на роз'яснювальний тур регіонами України. Ви подавали на нього свою пропозицію?

Ні, ми подавали пропозицію тільки на тендер стосовно семінарів і дуже довго до нього готувались, тому що чули, які сильні там вимоги. Ми подали повністю звіти про наші можливості, про 107 заходів, проведених нами у 2007 році, про наших регіональних представників, навіть фотографії і відеофільми - все, що у нас було. І у нас просто така кваліфікаційна частина вийшла вбивча, що вони не могли нам щось заперечувати, тому що ми реально цим займаємось фахово. По іншим напрямкам ми не подавали. Там, здається, була соціологія, ще щось. Ми в цьому участі не брали, бо наш сектор - інформування щодо євроатлантичної інтеграції.

- Хто були ваші конкуренти на цьому тендері?

Була, наприклад, одна організація: якісь люди, судячи з акценту вірмени чи азербайджанці, у них готель-сервіс, вони дізнались про цей тендер і подали документи. Вони вписали таку низьку ціну, ну просто щоб виграти. Наприклад, якщо воно коштує 5 гривень, то вони 1 гривню писали чи 3 гривні. І суть в чому, що це спеціальна така структура, яка фінансується з Росії, вони просто блокують такими своїми діями всю цю діяльність. Вони, по-перше, крім досвіду в готельному господарстві нічого не мають. Вони не знають, що таке НАТО, що таке євроатлантична інтеграція, але хотіли цей проект виграти і займатись цією організацією. Причому вони обзванювали всіх інших учасників і шукали субпідрядників, мені теж зателефонували. Мовляв, вони будуть мати гроші та наймуть експертів з іншої організації. Це просто рейдерство якесь в цій сфері.

- А у тендері 5 листопада Ви брали участь?

Ні.

- Як Ви гадаєте, якщо б держава підходила більш прозоро та економно до витрачання коштів, виділених на пропаганду НАТО, вона була б більш ефективною?

Ну це ж апріорі! Починаючи з реалізації державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2004-2007 роки - з того часу потрібно було вкласти, ще й правильно використовувати кошти, а не тільки декларувати. Якщо б об'єктивно робота була побудована прозоро і ефективно, то це б дало кращий результат. А так держава тоді покладалася на громадські організації, ми працювали, оприлюднювали звіти, а потім вони наші звіти щодо заходів, які ми проводимо, подають як їхні успіхи міністерств і відомств, видають за свою, державну, роботу. І потім у них все добре по звітам, а ми не знаєм просто, з чого почати і де взяти фінансування.

Зараз нарешті наша співпраця з тими підрозділами МЗС, які відповідають за наш напрямок роботи, є абсолютно нормальною. Вони реагують на наші листи і запрошення. 27 семінарів проводили в регіонах, і МЗС на всіх брало участь. Причому за свої кошти вони їздили, чого раніше не було: ще декілька років назад вони їздили на наші заходи тільки тоді, коли ми їм оплачували квитки. Зараз вже вони свої кошти реально вкладають: від нас - програма, запрошення, і вони самі оплачують собі дорогу, готель. Вони на всіх наших заходах бувають. Я їм тільки можу подякувати, тому що у них є своя робота, але вони як лектори їздять і самі таким чином чують, що робиться в регіонах. Бо не можна тут сидіти в Києві і мудрувати про євроатлантичну інтеграцію, безпосередньо треба зустрічатись з людьми на місцях. І ми це робимо.

Не скажу, що робота Міністерства ідеальна, але людям, з якими ми співпрацювали, обов'язково напишемо подяку в листі на ім'я міністра після закінчення проекту. Вони реально сприяють поінформованості людей про НАТО, а не декларують, як це роблять інші міністерства.