Полтавська битва: як влада нищить бізнес

Банальна істина - рейдери не працюють і листів не читають. Їм ніколи. Вони в пошуку, що погано лежить.

Історичне місто Полтава останнім часом здобуває сумну славу центру рейдерського свавілля. Тут комфортно почувають себе тільки підприємці, близькі до мера Андрія Матковського. Інші стають жертвами скандальних рейдерських атак за участі чиновників мерії. Не встиг утихнути скандал навколо незаконного відчудження землі ринку "Книжкове джерело" у одного з підприємств Українського товариства глухих, як хижа зграя накинулася на майно іншої громадської організації, фізкультурно-спортивного товариства "Україна".

Схема рейдерства одна в обох випадках - створення паралельних до громадської організації структур з метою прибрати до рук її майно і ввести в оману контролюючі органи. 22 січня 2009 року зловмисники проводять "позачергову конференцію Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна". Справжніх членів спортивного товариства, включаючи його голову, туди не запрошували. Нелегітимним збіговиськом керував начальник управління з фізичної культури і спорту облдержадміністрації. В результаті активних зусиль чиновника псевдо-"конференція" ухвалила рішення про передачу у власність міста Палацу спорту "Юність", що належить фізкультурно-спортивному товариству "Україна".

Після цього рейдери миттєво переоформили власність у приватному БТІ, про людське око інсценували "конкурс на укладення договору оренди" і зрештою фіктивно перевели палац спорту в "оренду" своїй щойно створеній кишеньковій конторі ТОВ "Спортивний клуб "Спартак". А після того стали виганяти звідти орендарів методами, схожими на стиль "лихих 90-х".

Наприклад, харківське товариство "Укроснова" з 1998 року орендує приміщення у Палаці спорту "Юність" під добре відомий полтавчанам салон меблів "Євростиль". За додатковою угодою, складеною у 2006 р., строк оренди продовжено до 31.12.2011 р. Але яке діло рейдерам та іншим бандитам до конституційного принципу недоторканності приватної власності? Вони починають залякувати доброчесних підприємців, вимагаючи "негайно прибратися". Один з рейдерів напросився на зустріч і погрожував засновнику товариства: мовляв, ваше життя значно погіршиться, коли орендоване приміщення не буде негайно звільнене.

В хід пішов адмінресурс. Рейдерські оборудки закріпили і "освятили" суперечливим рішенням міської ради. Управління майном комунальної власності міста заявляє про "розірвання договору оренди" всупереч умовам договору й не будучи справжнім власником приміщення. Комунальне підприємство "Дизайн міського середовища" висуває претензії до вивіски салону меблів.

Зрештою, відчуваючи повну безкарність, рейдери відключили світло у палаці спорту, самовільно скинули вивіску, пробили дірку в стіні орендованого приміщення і... викрали всі меблі, цінні картини, якими був прикрашений салон, комп`ютерну техніку, документи, печатку, а також 200 тис. грн. з ящика робочого столу головного інженера салону меблів!

Найцікавіше, що міліція відмовилася визнати це злочином. Сказали, що викрадення меблів і грошей - це, мовляв, "ваші цивільно-правові відносини". Також до охоронної фірми "Антарес - 2000", зі слів її працівника, особисто зателефонував мер Полтави Андрій Матковський і заборонив (!) охороняти салон меблів. Після цього стало остаточно зрозуміло, які сили стоять за рейдерами.

Хотілося б почути версію подій від самого Андрія Всеволодовича, але з ним поговорити не вдалось. З приймальні міського голови завернули у прес-службу, а прес-секретар Віктор Кикоть відмовився передати питання Андрію Матковському. Натомість направив до управління майном комунальної власності міста: "Вас, мабуть, ввели в оману, місто не могло захопити само у себе палац спорту"... Офіційний коментар у формі статті (див. нижче) надійшов лише після письмового запиту, а питання, надіслані на адресу рейдерів, повернулися, бо їх “клуб” давно не працює.

Правоохоронні органи Полтави ніяк не реагують на вчинені злочини. Мабуть, всі давно куплені. Тож настав час Генеральній Прокуратурі України та Міністерству Внутрішніх Справ зайнятись корупційним кублом, що насаджує в Полтаві свавільні "порядки" мера Матковського всупереч чинному українському законодавству.

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

Палаци спорту - дітям, а не капіталістам

Останнім часом у Полтаві особлива увага надається розвитку спорту і фізичної культури. В обласному центрі за місцем проживання відкрито десятки спортивних майданчиків, з них - 9 футбольних зі спеціальним покриттям, 4 штучних ковзанки, дві з яких криті, майданчик для екстремальних видів спорту, реконструйовано стадіон "Ворскла" імені Бутовського та стадіон "Локомотив", капітально відремонтовані басейни ДЮСШ, середніх та дошкільних закладів, відкрито спортивний комплекс "Динамо" з глядацькими трибунами на 700 місць, нові ДЮСШ, секції фігурного катання, хокею з шайбою, створена комунальна футбольна команда, яка грає у другій лізі; у вищих дивізіонах національних чемпіонатів представлені футбольний, гандбольний, баскетбольний і волейбольний клуби. Словом, депутати міської ради, міська влада докладають максимум зусиль, щоб відволікти увагу молоді від наркоманії, пияцтва та небезпечного байдикування, пропагувати здоровий спосіб життя. Вони вважають, що майбутнє може бути лише у фізично здорових і духовно багатих людей. І задля цього міська влада не шкодує ні грошей, ні енергії. Саме з цієї причини колишні власники нежитлової будівлі Палацу спорту "Юність" - Полтавська обласна організація фізкуль-турно-спортивного товариства "Україна" за рішенням своєї конференції звернулася до депутатів міської ради з пропозицією взяти до комунальної власності спортивну споруду, на утримання якої у неї не було коштів. А технічний стан Палацу спорту був таким, що складав загрозу дітям, які займалися там плаванням та іншими видами спорту.

Нині ж фінансування, а відповідно й утримання споруди, значно покращилося. Міська рада, як новий власник згаданого приміщення, виконує всі необхідні ремонтні роботи Палацу спорту. В максимально короткий термін відремонтовано роздягальні та душові кімнати, поліпшено систему фільтрації води в басейні, закуплено сучасне обладнання для нових тренажерних залів. При цьому не було звільнено жодного працівника.

Міська влада не могла миритися з тим, що частина спорткомплексу використовувалася не за цільовим призначенням. Поруч зі спортивними залами знаходився меблевий салон, кабінет нотаріуса та інші приміщення, які використовувалися для підприємницької діяльності. Тому на підставі рішення про реконструкцію згаданих приміщень під нові спортивні й тренажерні зали, управління майном комунальної власності міста звернулося до підприємців з вимогою звільнити приміщення.

Хочемо підкреслити, що більшість з них погодилася, зрозумівши наміри міської влади, яка турбується про здоров`я дітей і створює сучасні умови для їх спортивного гарту і фізичного розвитку.

Ми не розуміємо позиції ТОВ НВП "Укроснова", яке використовувало приміщення спорткомплексу для салону меблів "Євростиль", бо в місті, особливо зараз, достатньо прийнятних пропозицій щодо оренди приміщень для підприємницької діяльності і категорично відкидаємо звинувачення у рейдерських захопленнях, адже це безглуздо - привласнювати свою ж власність.

Стосовно власників салону, то з погляду на їхні дії не виключено, що вони мали далекоглядні плани щодо подальшої долі Палацу спорту і перепрофілювання його для потреб бізнесу. А це суперечить інтересам територіальної громади.

Принципова позиція міського голови Андрія Матковського: палац, як і інші спортивні споруди Полтави, повинні належати дітям і служити розвитку фізкультури та спорту. А для бізнесу створено сприятливі умови, і цього достатньо, щоб не зазіхати на права та інтереси дітей. Шкодити їм ми ніколи не дозволяли і дозволяти не будемо. Спортивні об`єкти - для здоров`я дітей, а не бізнесових інтересів.

Прес-служба Полтавської міської ради.
Керівник прес-служби В. Кікоть, тел. 56-44-56.

P. S. Наступного дня після надходження в редакцію цього коментаря на полтавському телебаченні був показаний такий сюжет:

- Цей сюжет грунтується на недостовірній інформації,- стверджує засновник ТОВ НВП "Укроснова" Владислав Зубар,- По-перше, у нас укладений договір у 1999 році, а вимога про нотаріальне посвідчення договору з`явилася тільки у 2004 році, з прийняттям Цивільного кодексу. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, так написано у статті 58 Конституції України. Рейдерам добре це відомо, але вони навмисно вводять в оману громадськість. По-друге, всі комунальні платежі ми сплачували щомісяця і ніякої заборгованості по ним нема. Це легко підтвердити документально. Але журналісти телеканалу чомусь не звернулися до нас, не забажали врахувати в своєму сюжеті іншої точки зору. На мою думку, це свідчить про замовний характер цього сюжету.