Директор Бюро з питань антикорупційної політики КМУ Руслан Рябошапка. Фото автора.

Невдовзі після інаугурації Президента України Віктора Януковича було створено кілька структур, призначених розчистити павутиння корупції, сплетене в темних кутках держави.

Приміром, «Національний антикоруп-ційний комітет» (НАК) об’єднує два десятки міністрів, посадовців Адміністрації Президента та керівників різноманітних відомств. Головою є глава держави, виконавчим секретарем – міністр юстиції. На відміну від іншого президентського дітища, «Комітету економічних реформ», «Національ-ний антикорупційний комітет» після створення не показує ніяких ознак життя та діяльності. Може, працює без шуму? Тоді чому не реагує на звернення громадян та засобів масової інформації, спрямовані керівництву і членам комітету?.. «Правдошукач» намагався дізнатись про місцезнаходження і регламент роботи цього комітету, але жодних відомостей у відкритому доступі ми не знайшли. [*]

Більш діяльними є антикорупційні структури, створені при Кабінеті міністрів України. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики України Андрій Богдан публічно звітує про свою діяльність, виступає із конструктивними пропозиціями, відповідає на листи. Останні місяці відвідувачі урядового веб-сайту можуть побачити там, серед іншого, банер «Антикорупційного порталу» (www.acrc.org.ua). Директор Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету міністрів України погодився поспілкуватись з нашою газетою і розповісти про свою роботу, реальні можливості та досягнення.

Уряд минулого року затвердив положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики України і визначив, що саме на цю інституцію покладається формування, розробка і моніторинг реалізації урядової антикорупційної політики. Тобто, фактично, ми аналізуємо стан в Україні із корупцією, аналізуємо, де найбільш проблемні зони корупційні, інформуємо про це уряд, і вже уряд за нашими пропозиціями вживає відповідних заходів. Таким чином, наші задачі – не правоохоронного органу, а більше аналітичного та політичного: формування та розробка політики. Ми привертаємо увагу уряду до проблеми та пропонуємо, яким чином вирішувати цю проблему. Крім того, ми розробляємо відповідні законопроекти, які потім Кабінет міністрів України вносить на розгляд парламенту. Наші пропозиції подаються уряду, і уряд ухвалює відповідні рішення.

Варто сказати також про наші підрозділи запобігання корупції, які відповідно до минулорічного рішення уряду створені практично в кожному міністерстві та практично в кожній обласній адміністрації. Це розгалужена система підрозділів, які підпорядковуються безпосередньо Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики і паралельно відповідному міністру чи керівнику обласної державної адміністрації. Вони збирають та аналізують інформацію, подають нам свої пропозиції, а ми вже реагуємо на рівні уряду.

Пов’язана відносинами субординації: ми підпорядковуємося Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики і забезпечуємо ефективне виконання ним функцій та завдань, покладених урядом.

Це не є нашим основним завданням. Як я вже казав, наше завдання – участь у формуванні антикорупційної політики уряду: розробка нових правил; аналіз виконання тих законодавчих норм, які існують сьогодні. Але в тих випадках, коли ми бачимо, що існують проблеми, конкретні факти корупції – ми, звісно ж, реагуємо.

Серед найбільш показових – проблема, яка виникла в Держспоживстандарті (для реєстрації документів у державній системі сертифікації УкрСЕПРО було незаконно введено додатковий вид оплачуваних робіт – експертизу сертифікатів; ціна цієї нав’язуваної послуги сягала 60 000 гривень. Після призначення нового уряду, щоб приховати сліди своїх махінацій, корупціонери знищили базу даних УкрСЕПРО – прим. ред.). Було проведено перевірки, звільнено декількох посадових осіб, в тому числі, керівника відомства.

Інший приклад. На тому тижні уряд не погодився із пропозицією одного з міністерств щодо розширення значного переліку підприємств та організацій, які підлягають обов’язковій охороні виключно підрозділами Державної Служби Охорони. Рішення уряду прийняте на підставі нашої антикорупційної експертизи. Ми допомогли державі заощадити чималі кошти платників податків.

У кожному конкретному випадку ми пропонуємо уряду, як долати ту чи іншу проблему. Можемо запропонувати змінити нормативно-правову базу. Можемо – хоч це не основна наша функція – ініціювати службове розслідування або звернутися до правоохоронних органів, які мають компетенцію розслідувати кримінальні справи.

На даний момент ми такого права не маємо. Має бути прийнятий відповідний закон. Він вже зареєстрований у парламенті. В законі має бути визначено, який орган на загальнодержавному рівні буде здійснювати такий моніторинг. Зокрема, моніторинг декларацій про доходи. Не виключено, що уряд запропонує, аби таким органом було наше бюро, яке має відповідний досвід роботи у сфері антикорупційної політики. Моніторинг доходів та витрат був би ефективним механізмом, про це багато говорять. Така функція могла б бути притаманною саме нашому бюро. Але це поки що лише законодавча ініціатива, яка не є нормою права, не є законом.

Розглядається кожне звернення громадян. Ми робимо аналітику, звіти по всім зверненням громадян стосовно корупції по всім міністерствам – щоб бачити, що саме турбує громадян.

Реагування залежить від змісту звернення. Якщо мова йде про законодавчу проблему, якщо існує прогалина конфлікт правових норм – тут ми готуємо свої пропозиції щодо врегулювання законодавчої проблеми або звертаємось у міністерство, до компетенції якого належить прийняття таких рішень.

Якщо мова йде про конкретні факти – у разі, якщо є очевидними ознаки злочину, ми звертаємось до правоохоронних органів і тримаємо на контролі цю ситуацію, поки вона не вирішиться; або, якщо мова йде про порушення дисциплінарного характеру, можемо ініціювати службове розслідування. Все залежить від конкретної ситуації.

Я не робив для себе таких проміжних висновків і не ставив планів протягом трьох місяців здійснити якийсь переворот. Але ми розпочали багато перспективних заходів і найближчим часом їх завершимо. Цей результат буде очевидним. Я думаю, що вже до кінця року будуть серйозні напрацювання: і антикорупційна стратегія, розробку якої ми зараз завершуємо та будемо виносити на громадське обговорення. Зараз ми готуємо законопроект щодо врегулювання проблеми лобіювання. Багатьом політикам і бізнесменам вигідно, що у нас це не врегульовано. Ми спробуємо ввести лобіювання в рамки правових норм. Також ми активізуємо роботу з поширення інформації про корупцію. Як ви знаєте, наше суспільство схвально ставиться до корупційних проявів, тому ми мусимо формувати антикорупційний світогляд у людей. Також невдовзі будемо презентувати підсумковий звіт щодо виконання Україною рекомендацій Групи країн Європи проти корупції (GRECO).

Наша діяльність є прозорою, відкритою для громадського обговорення. Ми уважно дослухаємося до обгрунтованих суджень щодо ефективності чи неефективності нашої роботи.

Звісно, це один з пріоритетів. Можна взяти програму, відповідно до якої Кабмін працює – це програма економічного та соціального розвитку – і там зазначено про боротьбу з корупцією як один із пріоритетних напрямків. Саме новим урядом створено бюро з питань антикорупційної політики. Саме новий уряд звертає увагу на роботу підрозділів з питань запобігання та протидії корупції, на розробку нової антикорупційної стратегії, на удосконалення в цілому антикорупційного законодавства. Відповідний пакет законопроектів зараз готується Міністерством юстиції України, він буде узгоджений з Президентом України та винесений на розгляд у Верховну Раду України. З 1 січня 2011 року ці нові закони мають бути введені в дію.

Ми зараз думаємо над імплементацією вже прийнятого антикорупційного законодавства, що діятиме з початку наступного року. Безперечно, треба буде широко інформувати громадян про нові закони. Як показують наші дослідження, багато громадян не знайомі навіть із вже прийнятими законами.

Що стосується рейдерства – в уряді існує спеціальна комісія, яка займається формуванням державної політики у сфері протидії рейдерству та протиправним поглинанням. Її очолює віце-прем’єр-міністр Володимир Сівкович. Тобто, це теж один із пріоритетів уряду. Уповноважений з питань антикорупційної політики обов’язково бере участь у роботі цієї комісії, буває на кожному засіданні. Матеріали, які приходять до цієї комісії, часто мають ознаки корупції. Тому ми працюємо разом. Зокрема, за нашої участі «розплутувалася» ситуація з «Київміськбудом» (80% акцій найбільшої будівельної компанії України ХК «Київміськбуд» належали київській територіальній громаді й перебували в управлінні Київської міськдержадміністрації. На початку вересня стало відомо, що ці акції “перекочували” трьом оффшорним компаніям. Керівник міста Олександр Попов заявив про намір переглянути результати приватизації. – прим. ред.).

Що стосується судової гілки влади – ми не виокремлюємо проблему корупції в цій сфері. Проблема може існувати серед суддів, парламентарів, в приватному секторі. В кожному з цих випадків вона є однаково важливою.

Ми подавали свої пропозиції під час розробки нового закону «Про судоустрій і статус суддів». Новий закон містить багато антикорупційних норм, яких не було до того. І надалі ми будемо відслідковувати стан виконання закону. Через рік стане видно, чи спрацювали передбачені в законі запобіжники корупції серед суддів.

Не всі судді є настільки поганими, як кажуть. Але ситуація в судовій системі, дійсно, є критичною. В рамках третього компоненту програми ООН «Виклики тисячоліття» проводилося дослідження, яке показало, що система юстиції і правосуддя в Україні є одною з найбільш корумпованих, викликає найменше довіри у громадян. Це вже та межа, за яку не можна заходити. Тому з боку керівництва держави було абсолютно правильно спочатку навести порядок в судовій системі, а потім вже братися за інші сфери.

Ні, не можу. По-перше, це не наша компетенція. По-друге, таких матеріалів у нас в бюро не було.

Міністр несе відповідальність за дії своїх підлеглих. Він повинен знати, що такі факти існують, і наводити порядок. Інша справа, що в цьому процесі можуть брати участь правоохоронні органи. Відповідно до закону, керівник зобов’язаний повідомляти правоохоронні органи про факти корупції. Якщо він не повідомить про цей факт, він сам стає суб’єктом корупційного правопорушення.

Таким чином, якщо керівництво МНС не розібралося чи не захотіло розбиратись у проблемі, порушеній засобами масової інформації, чи приховує факти корупції у діях тієї посадової особи, про яку ви кажете – вони автоматично підпадають під дію законодавства про боротьбу з корупцією.

В даному випадку треба розбиратися. Подивитися, чим закінчилася перевірка з боку МНС. Як відреагували правоохоронні органи. Можливо, фактів таких не встановлено або їх оцінка не співпадає з вашою, щодо можливих ознак корупції.

Спілкувався Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

[*] На листи, спрямовані членам НАК, надходять відповіді, що, мовляв, питання боротьби з корупцією не відносяться до їх компетенції. Зокрема, таку відповідь надала прес-служба Міністерства юстиції України на звернення редакції до виконавчого секретаря НАК Олександра Лавриновича. На мою думку, це свідчить про відсутність у НАК апарату, який би належним чином розглядав звернення громадян. Газета “Правдошукач” готова надати свої шпальти панові Лавриновичу або будь-якому іншому представнику НАК для відповіді на це зауваження редакції газети «Правдошукач» та інформування громадськості про роботу НАК. – примітка редактора.