Заступник голови Комітету Верховної
Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування
Олександр Черноморов розповів газеті "Правдошукач" своє бачення
перспектив членства України в НАТО й адміністративно-територіальної
реформи в Україні.
- Олександре Миколайовичу, що Україна втратить, якщо вступить у НАТО?
У першу чергу, наша держава втратить велику дружбу з Росією. Потім -
політичну волю в прийнятті рішень. Членство в альянсі знищить
вітчизняний військово-промисловий комплекс. Ігри постсоціалістичних
країн у НАТО закінчувалися військовими конфліктами на територіях
незалежних держав. Давайте згадаємо, що саме втручання
північноатлантичного альянсу в справи Югославії привело до розпаду цієї
держави. Війська НАТО бомбили Ірак, Афганістан під будь-яким приводом.
Після розміщення американської бази в Косово, на території Сербії
відбувся збройний конфлікт.Потрібно задуматися, чи потрібно Україні членство в НАТО в умовах світової кризи.
- Чому Росія є затятим супротивником вступу України в НАТО?
НАТО за своєю сутністю завжди був і є агресивним блоком і
створювався з метою знищення з політичної карти світу Радянського
Союзу. Таким агресивним НАТО і залишилося по відношенню до Росії.
Навіщо потрібні радари на території Польщі, спрямовані проти азійських
країн? Чому, приміром, їх не розмістити в країнах Закавказзя? Росія дає
адекватну відповідь на дії альянсу, тому що американці мають
маніакальне прагнення розмістити свої бази біля російського кордону.США
постійно збільшують витрати на військово-промисловий комплекс. А чи
варто Україні втягуватися в підтримку військово-промислового комплексу
Америки?
- Чому після вступу в НАТО буде знищений наш військово-промисловий потенціал?
Наш військово-промисловий комплекс розрахований на вітчизняні види
озброєння. Після вступу в НАТО доведеться змінювати стандарти, техніку,
озброєння, обмундирування. Зрештою, підтримувати виробника
військово-промислового комплексу США, купувати техніку закордоном. А
вітчизняний військово-промисловий потенціал буде зазнавати колосальних
збитків.
- Як ви оцінюєте перспективи вступу України в НАТО?
Україна не отримає ПДЧ ані в грудні, ані пізніше через політичну
нестабільність. Україна і Грузія можуть всередині НАТО спровокувати
безліч конфліктів. Це розуміють члени НАТО і всіляко перешкоджають
вступу двох згаданих країн. Новий Президент, я вважаю, проведе рефендум
по НАТО, щоб назавжди поховати цю тему.
Україна ніколи не вступить до НАТО, і не потрібно ламати народ через
коліно. Після вступу України в НАТО, у держави можуть виникнути ризики,
пов'язані з територіальною цілісністю держави. Тільки Севастополь
залишить Чорноморський флот Росії, його місце займе американський флот.
У Криму найбільш сильні антинатовські настрої. У 2006 році під час
відомих подій у Феодосії кримчани протидіяли можливому розміщенню на
кримській землі натовських баз. У Крим намагалися завести контейнери з
небезпечними отруйними речовинами. Міг відбутися серйозний конфлікт.
Україна повинна оборонятися проти недолугого керівництва, що агітує
громадян за вступ до НАТО. Україні важливіше дружба з Росією для
економічного одужання. Вступ України в НАТО приведе до візового режиму
з Росією. Українцям це не потрібно.
- Олександр Миколайович, в Україні назріла необхідність проведення адміністративно-територіальної реформи?
Адміністративно-територіальну реформу необхідно було проводити
на початку 90-х, коли Україна отримала незалежність. Вона буде
проведена тоді, коли з'явиться воля влади, перш за все - Президента
змінити нині існуючу систему.
На мою думку, існування деяких районів і областей є ірраціональним і
нелогічним. Деякі міста в Україні, наприклад, виконують функцію
районів. У Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях є міста,
на території яких розташовані інші міста. Це потрібно упорядковувати.
Укрупнення областей і районів приведе до зменшення адміністративного
апарату, кількості чиновників. Ініціатори реформи зіштовхнуться з
протидією в невеликих населених пунктах, тому що ніхто не захоче
позбутися повноважень. Тому що й в уряді й у парламенті є чиновники, що
черпають з району певні блага та преференції. Райони укрупнювати
потрібно. Сподіваюсь, що така реформа буде проведена при наступному
Президенті.
- Адміністративно-територіальна реформа не означає федералізацію країни?
Про федералізм треба говорити спокійно, тому що це може принести
державі плюси. Але деякі політики вважають, що сепаратизм і федералізм
- це одне і теж. Федералізм означає не відділення територій, а надання
їм великих прав та повноважень.
Бесіду вів Влад МАЛИНКО
Примітка редакції.
Публікуючи думку Народного депутата України Олександра Черноморова,
водночас мусимо для об'єктивності відзначити, що деякі висловлені ним
тези оспорювалися Центром інформації та документації НАТО в Україні.
Зокрема, у документі "Міфи про НАТО" за адресою http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/868.htm стверджується:
- "Міф 1. НАТО - агресивний блок.
Завданням НАТО є колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія,
про що записано в основоположному документі Організації –
Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності
дотримується норм ООН і діє за її мандатом".
- "Міф 4. Вступ України до НАТО
зіпсує відносини з Росією. На сьогодні Київ, так як і Москва мають
партнерські стосунки з НАТО. При цьому слід наголосити, що Росія раніше
за Україну започаткувала такі відносини, і їх стосунки постійно
поглиблюються. У сфері практичної взаємодії з НАТО Росія в цілому
випереджає Україну, яка заявила про своє прагнення набути членства в
Альянсі. Тому природно, що НАТО не може стати ворожим до Росії зі
вступом України до Альянсу. Росії вигідно мати в Україні як
країні-члені НАТО стабільного, передбачуваного, економічно розвиненого
сусіда, а не потенційне джерело напруженості. Росія має спільні кордони
з діючими членами НАТО – Польщею, Балтійськими державами, Норвегією.
При цьому, взаємини з цими країнами не тільки не стали гіршими, вони
навіть зміцнилися. Враховуючи потенційні загрози міжнародного
тероризму, етнічних, релігійних та економічних криз, членство України в
Альянсі значно підвищить гарантії національної безпеки України, а
відтак – безпеки нашого стратегічно важливого сусіда – Росії.
Підприємства оборонно-промислового комплексу Росії активно співпрацюють
виробниками озброєнь в країнах НАТО, проводиться спільна модернізація
військової техніки Збройних Сил Росії та країн-членів НАТО, виконуються
авіаційні перевезення для НАТО."
- "Міф 9. Члени Альянсу загалом,
та європейці зокрема, танцюють під американську дудку. США на сьогодні
є однією з найсильніших у військовому й економічному сенсі країн світу.
Саме на Сполучені Штати лягає найбільше навантаження військового та
фінансового внеску до Альянсу. Американська присутність у Європі завжди
відігравала роль страхового полісу для країн континенту. Думка США не
завжди збігається з точкою зору європейців, але і самі європейці далеко
не завжди виступають з єдиною позицією. Європейці стурбовані тим, що
США рішучі у військовому протистоянні терористичним загрозам, що вони,
виходячи з власних національних інтересів і доктрини поведінки, не
збираються миритися з існуванням загроз і викликів для своєї держави та
її громадян по всьому світу, а також витрачають замало коштів на
підтримку та розвиток найбідніших країн світу. Американці, зі свого
боку, розчаровані неспроможністю Європи діяти і виступати злагоджено,
розвивати свій оборонний потенціал, її повільно діючими та часто
неефективним та забюрократизованими інституціями. Якщо уряди держав
Європи та США будуть і надалі спілкуватися, не чуючи один одного, то
НАТО не зможе бути ефективною організацією, але якщо вони докладуть
спільних зусиль, то тоді НАТО матиме майбутнє, як механізм досягнення
спільної цілі."
Крім того, у Законі України "Про
основи національної безпеки України", ст. 6 закріплено: " Пріоритетами
національних інтересів України є: (...) інтеграція України в
європейський політичний, економічний, правовий простір та в
євроатлантичний безпековий простір; розвиток рівноправних
взаємовигідних відносин з іншими державами світу в
інтересах України".