|
|
Обережно, міліція!
Зі свавіллям недобросовісних працівників правоохоронних органів, на жаль, може зустрітися кожна людина, що займає активну життєву позицію. От два кричущих приклади.
1.
Відомий кримський правозахисник і публіцист Марк Мойсеєвич Бен-Наім ініціював створення урядової комісії для перевірки заяв про порушення прав підприємців органами місцевого самоврядування, правоохоронними і податковими органами в АР Крим, на запрошення голови комісії давав пояснення та документальні докази зазначеній комісії.
21 травня 2008 року співробітники Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим брутально втрутилися у роботу комісії і з метою зриву її роботи тримали під арештом 10 днів Бен-Наім Марка Мойсеєвича по брехливому звинуваченню у нібито "нецензурній лайці" за незаконним рішенням судді Ялтинського міського суду. Добитися справедливості, захистити права людини і конституційні права громадянина в українських правоохоронних та судових органах в зв'язку з цим кричущим випадком Марк Бен-Наім не зміг.
Редакція газети "Правдошукач" звертається до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової: захистіть конституційні прва громадянина від переслідувань корумпованих чиновників!
2.
Геннадій Олександрович Захарченко, підприємець і фотокореспондент, та його дружина Наталя Олексіївна багато років відстоюють права сусідів по будинку в Києві, у Печерському районі, за адресою вул. Кіквідзе, 2/34.
Третій і четвертий під'їзди його будинку декілька років здаються (або купляються) під офіси. Спочатку нові власники роблять ремонт, потім без будь-яких дозволів починають вибивати усі стіни. Обурених шумом сусідів зазвичай залякують та «переконують» сидіти й мовчати. Хвиля «перепрофілювання» дісталася і до другого під'їзду будинку...
Перепрофілювання житлової квартири і використання її для бізнесових потреб саме по собі є незаконним. На жаль, ця ганебна практика - дуже поширена в Києві. Проти бізнесменів, котрі отаборилися в будинку, Захарченки воювали з 2004 року. Спочатку активні громадяни боролися зі шкіряною майстернею, котра шила куртки просто в приміщенні житлового будинку. Перед Помаранчевою революцією ділки таки виїхали й вивезли з будинку три машини обладнання, зокрема 32 станка для життя «Зінгер». Ніхто з представників влади цього «не помітив» - ані адміністрація Печерського району, ані місцевий ЖЕК.
Найбільш серйозною підставою для спротиву нахабним діям ділків стала хвороба сина Захарченків, інваліда дитинства. «Фірмові» жалюзі гули з 4 ранку, не даючи спати хворому на ДЦП хлопцеві. Постійний шум погіршив стан здоров'я молодшого Захарченка і врешті-решт призвів до його смерті. Його не стало 18 жовтня 2007 році.
Однак дві фірми до цього дня активно працюють безпосередньо в житлових приміщеннях. Це «Капітал Інвест Групп» та «Журнал «Дом Индекс»».
У 2006 році Наталя Захарченко пішла на прийом до начальника Голову правління МВС у м.Києві Віталія Яреми й розповіла про факт незаконного перепрофілювання квартир ділками. Той відповів: «Це не наша справа». Два рази Наталя була на прийомі у заступниці голови КМДА Ірени Кільчицької з того ж питання. Та пообіцяла: «Все вирішимо».
За три роки бюрократичної боротьби подружжя назбирало три папки переписки з «інстанціями». Результат переписки - нульовий.
Подружжя власним прикладом показали, як треба берегти свій двір. На «пустій» ділянці перед будинком - колишньому дитячому майданчику дитячого садка - Захарченки висадили георгіни і поставили колеса-клумби. їм допомогли небайдужі сусіди по будинку, котрі ще не забули про почуття краси та відповідальності за свій дім. Тепер квіти, висаджені мешканцями попід будинком та на «галявині» біля нього, милують око, і ніхто (поки що) не сміє заїжджати на цю прибудинкову територію.
Через скарги мешканців на дії власників фірм до суду на «Журнал «Дом Индекс»» подала Печерська райдержадміністрація. Захарченко особисто теж подав до суду на «Журнал «Дом Индекс»» з метою відшкодування моральних і матеріальних збитків. Судовий розгляд триває з березня 2007 р. до цього часу. «Фірмачі» подали зустрічний позов, але суддя відмовив у його задоволенні.
Історія боротьби з незаконними діями ділків розгорнулася драматичним чином.
Захарченки переконанні, що кришує бізнес Корецької в їхньому будинку дільничий інспектор, капітан міліції Олександр Леонідович Мельник. З 2005 року Захарченки скаржилися на Мельника за його «кришування» нелегального, на їхню думку, бізнесу власників квартир №16 та 17. Останні дві скарги на ім'я В.Г.Яреми були передані на особистих прийомах помічнику Яреми Вадиму Півоварову 8 та 14 серпня. До речі, відповідей на скарги до цього часу не отримано. Також Геннадій написав скаргу Півоварову на бездіяльність співробітників Печерського райуправління.
За словами Півоварова, Захарченки багато скаржаться, тому і мають, те що мають... Це відповідь помічника міністра внутрішніх справ України Юрія Луценко!
У відповідь почалися усні «неофіційні» погрози - «Ти пишеш скарги на Мельника - ми тобі покажемо!». Сам Мельник вперто пише висновки, що складу злочину у діях ПП «Журнал «До Индекс»» немає. Уся історія переписки з владою тягнеться з 02 вересня 2005 р.
За словами самого Мельника, він в діях бізнес-вумен Колрецької Н.І. не вбачає протиправних дій. Це напевно, Захарченкам щось не подобається, то хай і пишуть, бумага все стерпить!
А почалося все з того, що 7 вересня на прибудинкову територію біля першого під'їзду заїхав «джип», пошкодивши зелені насадження. Це помітили подружжя Захарченків та з балкону попросили водіїв, щоб вони виїхали з території. У відповідь власники «джипу» почали погрожувати мешканцям. Вони заявили, що «сделают» їм, якщо ті будуть обурюватися. Почувши це, Захарченки викликали наряд міліції.
Приїхав наряд міліції, склали пртокол, та знову віддали в милость все тому ж Мельнику. До речі, відповіді на своє повідомлення про протиправні дії з 7 вересня Захарченки так і не отримали...
Невдовзі капітан Мельник влаштував для подружжя своєрідну пастку в дільничному пункті по вул. Кіквідзе, 4.
Він запросив Наталю Захарченко до дільниці начебто для спілкування та з'ясування обставин конфлікту, який мав місце 7 вересня 2008 р. у дворі її будинку. На зустріч Захарченки пішли разом.
Бесіда з Мельником була нетривалою. Увесь цей час в сусідній кімнаті перебувало двоє незнайомих подружжю людей у цивільному. Коли Захарченки дали пояснення та вийшли на вулицю, ці двоє людей з «підозрілими обличчями», не представившись, хто вони такі, в агресивній манері почали запрошувати Геннадія назад у відділок. Геннадій відмовився. Тоді невідомі особи почали викручувати йому руки, бити в обличчя, під живіт, по ногам, рвати на чоловікові одежу, душити за горло, а потім тягнути за ноги по асфальту до опорного пункту міліції.
Дружина Геннадія Наталя схопилася за нього, стала звати перехожих на допомогу, як могла обороняла його. Геннадій встиг попрохати дружину сфотографувати злочин на цифровий фотоапарат. Коли вона фотографувала, «особи в цивільному» продовжували вовтузити Геннадія. Побачивши, що дружина фотографує, один із нападників (потім виявилося, співробітники міліції М. Савчук та О.Таран) кинувся на Наталю, вдарив її по обличчю. Через це вона впала на асфальт, розбивши камеру, коліна, окуляри... Нападники також побили її носаками черевиків по ногам, в обличчя, під груди.
Двоє небайдужих перехожих (свої прізвища та телефони вони залишили Захарченкам для дачі показів в суді) зупинилися та стали вимагати пояснень неадекватної поведінки нападників. Ті грубо відповіли: «Не ваша справа!». Геннадій та один із нападників одночасно викликали міліцію, зателефонувавши по 02. Як виявилося, це стало підмога лише для нападників. Котрі виявилися... дільничними Печерського РУ МВС (як згодом 17.09.08 Захарченки дізналися в суді).
Через 20 хвилин, протягом яких Захарченків продовжували бити, на місце злочину приїхав «Беркут» у складі трьох осіб. Це був лише один наряд - той, «який треба». Документів вони не показали, на вимогу Геннадія представитися відмовилися. Натомість мирно поговорили з нападниками і почали викручувати Геннадію руки, тягнучи до машини. Затриманий вимагав від них складення протоколу затримання в присутності двох свідків-перехожих та мешканців свого будинку, які випадково проходили, йдучи з роботи. «Беркутівці» також відмовилися це зробити.
Врешті-решт Геннадія (як був, у порваній сорочці) без супроводу дружини Наталі посадили у «воронок» та відвезли до Печерського райуправління міліції на вул. Московську, 30. Там Геннадію не дозволили подзвонити додому Наталі, своєму адвокату Віктору Івановичу Кулі, а також повідомити про затримання журналістів. Але коли «беркутівці» писали рапорти, він все ж встиг повідомити Наталю та адвоката про те, що його незаконно затримали та етапували до Печерського РУ.
На усі питання про те, за що його затримано, Геннадій одержував відповідь: «Це тебе не стосується. Усе будеш знати в суді». Потім вже затриманий дізнався, що йому інкримінують дрібну крадіжку та злісну непокору міліції. Папери на ознайомлення йому не дали, протокол про затримання при ньому не складали. З'явилися двоє зазделегідь запрошених «понятих», які представилися представниками громадської організації із забезпечення громадської безпеки при Печерському РУ.
Лейтенант Савчук (той самий нападник) силоміць, викручуючи руки, в присутності цих так званих понятих відібрав речі Геннадія: мобільний телефон та грошові кошти в розмірі тридцять три гривні 05 коп. У відповідь Геннадій вимагав складення протоколу вилучення його речей в двох примірниках.
Тільки-но він почав писати зауваження-пояснення на першому з оригіналів протоколу вилучення речей, у зв'язку з пошкодженням свого телефону, Савчук побачив що Геннадій пише не те, що хотілося б йому. Він силоміць висмикнув другий оригінал протоколу вилучення та завів Геннадія до приміщення камер тимчасового затримання.
Геннадій заявив там черговому, що має право згідно Закону «Про міліцію», Конституції України, Цивільного кодексу повідомити рідних та близьких людей, адвоката та журналістів про своє затримання до ранку наступного дня. У всьому цьому Геннадієві відмовили. Ще одне порушення - черговий на його вимогу не представився та не показав свого посвідчення.
Показати потерпілому всі матеріали про затримання відмовилися, лише дали для ознайомлення адмінпротокол. В цих паперах Геннадій побачив, що ще до складання адмінпротоколу про правопорушення була заготовлена та підписана начальником Печерського РУ Голубенко С.М. «Постанова про притягнення Г. Захарченка до адміністративної відповідальності». На зауваження Геннадія, що це порушення його конституційних прав, Савчук відповів наступне: «Не лізь куди не слід, це не твого ума справа, багато умнічаєш, і підписуй усе без оглядки, тому що я вже замучився з тобою!» (до речі, в цей час начальник Печерського РУ Голубенко С.М. знаходився на двотижневому навчанні!).
Геннадій став писати пояснення в адмінпротокол. Враховуючи те, що там є всього чотири рядки для заповнення, він вимагав надати чистих два аркуші паперу для написання додатку до пояснення. Йому було відмовлено навіть у цьому. Далі Савчук повів його фотографувати в іншу кімнату - як злочинця-рецидивіста, для занесення в базу даних. І це - ще до вироку суду (!). При цьому міліціонер став погрожувати, що посадить Геннадія на 15 діб та порозвішує завтра по всьому місту його фото, щоб він надовго забув про «писанини» на Мельника О.Л., скарги на службу 02 та керівництво Печерського РУ.
Геннадій повідомив Савчука про свій важкий стан здоров'я, високий тиск та температуру. На це Савчук відповів, що «з таким бугаєм [як він] вони не змогли удвох упоратися - тож Геннадій зовсім здоровий!» Далі Геннадія помістили до закритої одиночної камери, не випускали в туалет, висловлювалися нецензурно, грубо відповідали на його зауваження.
На ранок, приблизно о 10:15, з'явився Савчук та сказав, що повезе Геннадія до суду. Знову затриманий вимагав у нового чергового дати дозвіл на дзвінок, щоб повідомити дружину та адвоката. В грубій формі, із застосуванням нецензурної лексики йому було відмовлено і цього разу.
По дорозі до суду Савчук та присутні вголос розмірковували, як вони будуть етапувати Геннадія до Лук'янівського СІЗО машиною, з огляду на пробки на вулицях. Приїхавши до Печерського суду на вул. Гайцана, 4, Геннадій вимагав у екіпажу цієї машини представитися, показати посвідчення. На що міліціонери відповіли, що той «хоче дуже багато знати». Не відреагували вони і на його настійливе прохання не курити в машині. На це Геннадію відповіли нецензурною лайкою.
Протримавши близько 30-40 хв. на холоді, без пояснень Геннадія відвезли назад до Печерського РУ та зачинили в камері. Через півтори години з'явився Савчук і учасники дійства знову поїхали до Печерського районного суду на вул. Гайцана. Простояли під приміщенням знову десь 30-40 хв. (знову на холоді), Геннадія повторно відвезли до Печерського РУ і посадили назад до КПЗ. Близько 13:10 «обвинуваченого» втретє повезли до Печерського суду. І засідання таки відбулося.
До суду тим часом прибули Наталя Захарченко та журналіст газети «Вечірні Вісті» Олександр Кривенко. Савчук погрожував їм, що вони не будуть допущені до залу судового засідання (що є порушенням).
Суддя І. А. Мосьондз, вислухавши пояснення Геннадія, постановив направити матеріали до Печерського РУ на доопрацювання, як такі, які не відповідають законодавству про адміністративне правопорушення.
Коли суддя вийшов із залу суду, з'явився Савчук та кинув на стіл якийсь целофановий пакет, сказавши дружині Геннадія Наталі, що це речі затриманого. Коли Наталя відкрила пакет в присутності секретаря суду Ярослава Табали та кореспондента «ВВ» Олександра Кривенко, всі побачили, що в ньому зламаний мобільний телефон. Тут-таки Геннадій запропонував Савчуку дати письмові пояснення щодо несправності мобільного та скласти протокол-акт про повернення, із повідомленням причин несправності. Після чого Савчук... стрімко зник у невідомому напрямку.
Відразу присутні викликали наряд міліції, який протягом півгодини не приїжджав на виклик. Після цього Геннадій склав скаргу на ім'я начальника Печерського РУ МВС. Ця скарга була зареєстрована в канцелярії райуправління.
Одночасно Геннадій звернувся до дільничного лікаря та ЛОР районної поліклініки у зв'язку з погіршенням його стану здоров'я. Йому встановили підозру на лівосторонню пневмонію, хронічний бронхіт та ОРВІ. Близько місяця він перебував у районній лікарні на лікуванні.
16 та 17 вересня Наталя Захарченко написала скаргу на протиправні дії горе-міліціонерів. Однак черговий по Печерському РУ відмовився реєструвати ці дві скарги. 18 вересня Наталя також звернулася до відділення судово-медичної експертизи, де їй надали висновок про нанесені їй тілесні пошкодження. Наталя віднесла ще одну скаргу на протиправні дії «ментів» - щодо матеріальних збитків. Серед збитків, нанесених нападниками з МВС - пошкодження цифрового фотоапарату «CANON-350», мобільного телефону «Самсунг», розбиті окуляри та розірвана джинсова сорочка.
Постраждалі від міліцейського свавілля не збираються здаватися. Справа про використання житлових приміщень «не за призначенням» потроху переростає у справу про порушення усіх громадянських прав киян міською владою та бізнесом. Боротьба за права людей триває.
Редакція газети "Правдошукач" звернулася з інформаційним запитом щодо перевірки викладених у цій статті фактів.
Начальник відділу зв'язків з громадськістю Головного управління МВС у місті Києві В.П. Поліщук листом № 15/75 від 16.12.2008 на № 87 від 12.11.2008 повідомив:
29.08.2008 року за викликом невідомої особи по спецлінії «02» про факт крадіжки зелених насаджень здійснювався виїзд працівників Печерського райуправління міліції на бульвар Дружби Народів. Під час проведення передбачених нормативно-правовими актами заходів по перевірці повідомлення окремі працівники міліції допустили ряд дисциплінарних проступків.
За зверненням місцевого мешканця Захарченко Г.О. щодо неправомірних дій працівників міліції Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві інспекцією з особового складу проведено службове розслідування. Відносно винних працівників ОВС вжито суворих заходів дисциплінарного впливу.
Матеріали службового розслідування направлені до прокуратури Печерського району для прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства. За результатами розгляду зазначених матеріалів прокуратурою прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
| - Мапа сайту |
| - Для друку |
|
|
| (*) |
| Останнє оновлення: May 24. 2018 13:42:37 Powered by CMSimple |
