Андрій Павловський: “Під нового лідера нації оберемо нову Верховну Раду”

Я думаю, що підсумок позитивний для країни в цілому. Нарешті, після довгих сподівань, суперечок, драк даже депутати змогли знайти прагматизм, здоровий глузд в собі і прийняти такий потрібний зараз закон. Я сподіваюсь, що це буде прототип чи модель прагматичної більшості, яка буде побудована не на фракціях, не на партіях, а просто на здоровому глузді депутатів, які хочуть працювати і приносити користь країні. Є і деструктивна частина, яка хотіла в умовах такої тяжкої світової кризи, що проявився вже й в Україні, до економічного хаосу додати ще й політичний хаос, додати ще й політичний розбрат. Замість того щоб зараз взятись за руки і працювати всім разом – будемо виясняти на виборах, хто кому головний?! Будемо сподіватись, що в цьому році вже цього не буде.

А якщо вже хочеться комусь політичної колотнечі, то, я думаю, по відношенню до громадян України було б більш чесно навесні наступного 2009 року, чи влітку, чи восени – це як домовляться між собою політичні сили – провести одночасно дострокові вибори, тільки разом: і президентські, і парламентські. Ідея така: під нового лідера нації оберемо нову Верховну Раду. І оця вже Верховна Рада буде вже і лояльна, і конструктивно співпрацювати з новим лідером країни. Оце було б справді по-державному! Ми чесно пропонуємо це і Віктору Ющенко, і Віктору Януковичу. Заодно і гроші б зекономили на двох виборах в один день. Але в Секретаріаті поки на це не пристають, бо розраховують якомога довше затриматись при владі, забезпечити собі другий термін. Тим більше що були вже домовленості, як ми знаємо, між Балогою, Ренатом Ахметовим і Ющенком, що вони роблять Януковича прем’єром, а Ющенку дають підтримку на другий термін президентства, причому не прямим волевиявленням, а будуть обирати його у Верховній Раді.

Події, що зараз відбулись, ламають ці плани. Я думаю, що вибори Президента відбудуться згідно Конституції, стануть виборами нового лідера нації, будуть чесними і всенародними.

Не можна казати, що це половина. На жаль, це тільки перший крок з тих десятків кроків, які треба робити. Але головне, що ми зсунулися з місця і, що важливо для України та, зокрема, банківської системи: ми можемо отримати великий кредит, $ 16,5 мільярдів, під мінімальний зараз в світі відсоток 4% до 15 років зараз домовились. Причому цей кредит stand-by: кажуть, що ми не одразу повинні взяти, потім віддавати величезні відсотки, а там домовлено так, що перший транш ми беремо 3 чи 4 мільярди гривень і в першу чергу відправляємо в Національний банк для підтримання курсу національної валюти, гривні нашої рідної. Щоб не було таких скачків, які зараз відчувають на собі всі громадяни. А потім уряд буде робити певні заходи в промисловості, і я сподіваюсь, що більше не знадобиться брати. Stand-by дозволяє брати ті суми, які потрібні, а якщо вони не потрібні, а якщо відмовитись – це буде полегшенням, бо ми ж розуміємо відповідальність: через 15 років будуть віддавати наші діти й онуки. Думаю, треба більше розраховувати на власні сили і власні кошти.

Так, і Верховна Рада проголосувала за їх збереження, зокрема щоб рівень мінімальної зарплати дорівнював прожитковому мінімуму. Причому соціальні стандарти будуть підвищуватись і ще й індексуватись на рівень інфляції, яка буде в цьому і в наступному році. Я сподіваюсь, що стандарти будуть на європейському рівні. Інша справа, що ми розуміємо: коли не працює промисловість, не діло – друкувати нічим не підкріплені гроші. Все-таки треба підтримувати промисловість, щоб вона давала товари, щоб гроші наші були забезпечені розвитком реального сектору економіки, реальними товарами. Щоб це не були пусті папірці, навіть підкріплені доларами – ну і що з того?!

Якщо в Національний Банк буде зараз влита величезна кількість твердої валюти, то, я думаю, просто природним шляхом буде утриманий курс долара. Криза виникла тому, що промислові підприємства і комерційні фірми, які працюють на експорт-імпорт, відчувають гостру нестачу обігової валюти. Треба розраховуватись, а валюти нема. Внаслідок цього сталося так, що великий попит валюти перевищує те, що може запропонувати Національний Банк, інші банки. Якщо валютна маса буде забезпечена, то не буде спекулятивних моментів, які були зараз.

Я думаю, деякі банки зробили хороші гроші на цій маржі. Навіть деякі діячі Нацбанку... Я не хочу підозрювати їх в тому, що вони роблять це для якихось злих намірів, але вони проводять останнім часом якусь нерозумну, недолугу, іноді тупу політику. Експерти економічні попереджали в цій ситуації, що долар буде підвищуватись. І коли він досяг мінімума влітку і досяг 4,4 за гривню, Нацбанк мав можливість і ресурси масово викупити той же долари, зараз мав би певні резерви і заробив би щось для бюджету.

Навпаки, за вказівкою Секретаріата Президента, а можливо і самого Ющенка Стельмахом було дано вказівку викупати в цей час, коли був мінімальний курс долара, євро, купляти цінні американські папери з іпотеки. А де зараз ці цінні папери?! Вони коштують не більше, ніж вартість цієї бумаги, на якій надруковані! І євро впало в курсі. По оцінкам експертів, внаслідок такої політики Нацбанк наніс збитки бюджету розміром 2 мільярда доларів. Тому і постало питання про відповідальність Національного Банку, відповідальність керівництва. Я думаю, після тижневої перерви в парламент буде внесена постанова про слідчу комісію, яка визначить межу відповідальності кожного керівника Національного Банку.

Справа в тому, що наші комерційні банки вели нерозумну політику. Вони думали, що ця лафа буде продовжуватись весь час. Як банк працює? Він фактично спекулює грошима. Банк же нічого не виробляє. Він бере на міжбанку певні кошти, потім перепродає, дає в кредит, і на оцій різниці, так званій маржі, вони живуть. Але для банку важливо, щоб весь час приток грошей був більший, ніж виток. А зараз вийшло, що кредитів видано більше, ніж вони можуть отримати назад. І виникла проблема дефіциту грошей на рахунках банку, і в “Промінвестбанку”, і в інших банках – не казатиму, в яких, щоб там паніки не було. І тепер всій державі доводиться взяти кредит для стабілізації банківської системи.

На європейському ринку були відносно дешеві кредити, і наші банки брали в борг у іноземних банків. Багато українських банків приватизовано європейськими банками. Коли криза з Америки перейшла до Європи, то іноземні банки в першу чергу почали забирати свої кошти з українських банків, зі своїх рахунків та з філіалів, тому і вийшла нестача доларів. Зараз приток валютної маси має стабілізувати ситуацію.

Я думаю, виконає.

В кредит до цього жив весь світ, і європейці, і американці. Ви знаєте, що у них зараз з іпотекою: брали кредити на 20, 30 років. На жаль, у США зараз впали великі банки та іпотечні структури, які по 150 років існували за рахунок того, що вони кредитували житло, нерухомість комерційну і таке інше. Виникла така ситуація у них, що видали забагато кредитів, виникли проблеми в економіці, і багато людей не встигли повернути вчасно ці кредити.

Подібна ситуація була майже сто років назад, в 30-ті роки у Сполучених Штатах. І треба просто повторювати мудрі кроки тодішнього президента США Рузвельта. Зараз цим шляхом пішли і деякі європейські країни. Ті банки, які падають, просто націоналізуються державою чи викупаються інвесторами. Так само, я думаю, треба робити з деякими металургійними комбінатами, якщо там є неефективні власники, що довели їх практично до банкрутства.

Я хочу сказати, що зараз на тих меткомбінатах, які належать Ринату Ахметову, перейшли на 3-денний робочий день, хочуть скорочувати і викидати на вулиці велику кількість людей. Юлія Тимошенко оцим олігархам з Партії Регіонів переважно, яким належать такі меткомбінати, сказала, що уряд може надати їм допомогу, але при такій умові: вони не будуть різко скорочувати робочі місця, втримають основну масу робітників, і передадуть частину корпоративних прав державі. На шару ніхто грошей олігархам давати не буде, за ці гроші вони мають віддати частину акцій державі, щоб держава мала контроль на цих підприємствах. Таким чином можна стабілізувати ситуацію у металургії.

Ще Україну має виручити Євро-2012. Нам з цим дуже пощастило. Залишаються всі плани, в першу чергу, будівництва, зокрема будівництва доріг. Нагадаю, Рузвельт почав долати кризу з масових робіт по будівництву доріг. Зайняли велику кількість безробітних, забезпечили замовлення на будматеріали, метал і т.п. Думаю, і у нас за будівництвом потягнеться металургія.

Проблема наших олігархів від металургії в тому, що вони жили сьогоднішнім днем. За гроші, які вижали той же Ахметов, Пінчук зі своїх меткомбінатів, вони ж не робили реконструкцію, не робили модернізацію, не запроваджували нові технології. Там досі працює обладнання, яке було застарілим вже в радянські часи. Одним домнам по 50-60 років. Прийшов би час, вони б просто фізично впали. Але від цієї кризи є і користь, що вона дасть нарешті можливість провести ті непопулярні реформи, які потрібно було ще років 10-15 тому робити. Тепер життя примусить олігархів та уряд кінець-кінцем зробити якісь рішучі кроки. Від цієї кризи, як після доща, буде потім більше кисню для економіки, і вона буде розвиватись.

Так, останні півтора місяці депутати не мали можливості від’їхати, весь час тут чергували у парламенті під час протистояння. Депутати все ж повинні іноді зустрічатись на місцях зі своїми виборцями, щоб через тиждень з більшим ентузіазмом робити щось корисне для країни. За мною – Святошинський та Дніпровський райони Києва, я проведу у кожному районі по декілька зустрічей, у мене є громадські приймальні, кваліфіковані юристи й помічники. Я буду особисто приймати два рази на тиждень людей.

Людей же попереджали: за гречку голосуєте, потім він перед виборами бабусям роздавав по 100 гривень декілька місяців, а потім забере 500 на підвищенні комунальних платежів, потім обдере на транспортих послугах... Людей попереджали, а вони не вірили. Ніщо з нічого не береться. Якщо вам зараз дають, то потім заберуть сторицею. Тому, я сподіваюсь, це буде нашим пенсіонерам урок, що не можна отак безвідповідально голосувати за людину, яка тебе підкупає дрібницями.

Зверніть увагу, що зробив Черновецький одразу після перемоги на виборах: втричі підняв ціну на хліб! Що бабусі постійно необхідно? Молоко та хліб. В 3-4 рази підняв вартість проїзду на громадському транспорті, а хто їздить на метро? Малозабезпечені. Бо багаті їздять на авто. Він забирає у бабусь останню копійку.

Мало того, зараз у нас є інформація, що за останній місяць у Черновецького не виплатили так звану комунальну надбавку, оці сто гривень бабусям. І не планують цього робити надалі, вже розсилають листи, що у них проблеми з київським бюджетом. А Черновецький був змушений офіційно визнати, що в столичному бюджеті дірка на 3 млрд гривень. В оцю дірку і підуть гроші, обідрані з пенсіонерів. У мерії навіть відмовились платити компенсацію підвищення цін на хліб, жалюгідні 15 гривень. Трьома буханками хліба менше на столі пенсіонера. Постраждають і соціальні виплати вчителям та лікарям, у Черновецького планують забрати у них муніципальну надбавку 10-20% внаслідок недовиконання бюджету. Догралися! Є надія, що вже через кілька місяців люди виженуть мера з ганьбою з його кабінету.

Так, треба йому відати належне, це він вміє. Але люди ж розуміють, що питання, пов’язані з комунальним майном, ЖКГ, транспортом, цінами на продовольчі товари – це по закону все віддано місцевій адміністрації, місцевій владі, і за це відповідають чиновники на місцях. Уряд працює в стратегічному плані, він приймає бюджет і керує стратегічними функціями, програмами в рамках держави. А вже конкретні проблеми вирішують оті мери, яких люди обирають. У них є свій місцевий бюджет, і вони мусять ним правильно розпорядитися, використовуючи на свій розсуд.

Був певний запас у Черновецького за рахунок певних оборудок, але вже скінчається, тим більше що економічна криза їсть ці шалені гроші, які отримав Черновецький. Йому треба теж думати більш прагматично. Проблема київської влади була в тому, що вона зовсім не думала про розвиток київської комунальної інфраструктури, а жили з того, що дерибанили залишки київської землі та комунального майна. Ці хлопчики Черновецького послідовно окупували комісії міської ради по землі, по бюджету, по майну, але нема жодного представника його блоку ні в комісії по охороні здоров’я, ні по місцевому самоврядуванню і так далі. Вони ідуть туди, де гроші.

Зараз, сподіваюсь, життя примусить їх впритул займатись проблемами київської громади, інакше виникнуть великі проблеми у них самих. Ви ж бачите, що прокуратура прокинулась і зараз за земельні оборудки, якими займався Блок Черновецького, злившись в екстазі з Партією регіонів, відкрили серйозну кримінальну справу проти керівника фракції Партії регіонів Омеляненка. Він щось на Рибальському острові серйозно накрутив з землею і мусить зараз переховуватись, бо прокуратура оголосила його у всеукраїнський розшук. Там справа йде про мільйони доларів, бо земля зараз дуже дорога. Ще відкрито кримінальну справу на чиновника мерії. Думаю, дійде справа і до зятя мера, Супруненка, і до самої родини Черновецьких. Бо всі знають, до яких кабінетів і з якими чемоданами треба заходити. От Віктор Андрійович декларує, що він бореться з корупцією, а йому треба подивитись під боком, на Хрещатик, 36, де основна корупція і знаходиться.

Так він повинен назвати прізвища, а то він клікухи якісь бандитські каже. Це ж несерйозно! Якщо ви вважаєте, що у вас є докази, назвіть речі своїми іменами. А то так завуальовано: якісь нардепи в якихось комітетах... Йому і Наливайченку треба показати конкретні документи перед пресою, інакше це виглядатиме як політичні розборки. Це дискредитує всю владу, бо моє спілкування з простими людьми, з пенсіонерами показує, що прості люди взагалі не розрізняють видів влади. Ми з Вами знаємо, що є депутати, журналісти, експерти, що влада ділиться на законодавчу, виконавчу, судову по Монтеск’є і т.п. Але для людей ми всі влада: і Президент, і депутати, і Кабмін, і Черновецький. Ми всі знаходимося по інший бік вулиці, наш бік зветься “влада”, а через дорогу живе народ. Перейти дорогу і відновити довіру до влади – така наша задача.