За поцілунки - у концтабір...


У кіноклубі “На сіновалі” 11 листопада знову вирувала дискусія: до Міжнародного дня проти фашизму та антисемітизму організатори показали фільм “Paragraph 175” Роба Епштейна і Джефрі Фрідмана. Суть дискусії прямолінійно сформулював один з гостей з ділового тижневика “Чистий прибуток”: “чому сексуальні меншини претендують на таку ж мученицьку роль в історії, як і єврейська нація?!”, коли Лайма Гейдар з лесбійського інформаційно-освітнього центру “Жіноча Мережа” (до речі, єврейка за національністю) розповіла про меморіал гомосексуалам, жертвам націонал-соціалізму в берлінському районі Тіргартен, навпроти пам’ятника жертвам Голокосту.


Поборник ортодоксального єврейства примостився поряд з виконувачем обов’язків президента “Гей-форуму України” Святославом Шереметом і цілу годину уважно слухав його аргументи.

Тема фільму – переслідування геїв у нацистській Німеччині. Завдяки діяльності доктора Магнуса Хіршфельда та створеного ним “Інституту сексуальних наук” на початку XX століття влада і суспільство в Німеччині ставилися досить ліберально до гомосексуалів, в Берліні було багато спеціалізованих барів та нічних клубів. Але Гітлер вважав гомосексуальність хворобою і злочином, тож після приходу до влади розігнав всі гомосексуальні організації, розв’язав репресії та масову гомофобну пропаганду, кліше якої часто повторюються і в пропаганді часів радянського союзу (до речі, одночасно з Гітлером Сталін ввів у радянський кримінальний кодекс статтю за гомосексуалізм, ст. 121 ч. 1), і в деяких сучасних ЗМІ.


Кадр з фільму: гомосексуальна пара.

Стаття 175 германського кримінального кодексу від 1871 року, що передбачала покарання за сексуальні відносини між чоловіками, при Гітлері була розширена до того, що покарання слідувало навіть за поцілунки. Тож згаданий Лаймою Гейдар меморіал представляє з себе бетонний куб, у якому через маленьке загратоване віконце можна побачити двох чоловіків, які цілуються. Десятки тисяч гомосексуалів були в’язнями нацистських концтаборів і носили на тюремному одязі опізнавальний знак – перегорнутий донизу рожевий трикутник. Крім звичайних тортур, есесівcькі живодери здійснювали над ними безплідні “експерименти” з метою перетворити на гетеросексуалів.


Кадр з фільму: Клаус Мюллер.

Фільм побудовано на спогадах людей, які пережили цей жах. Старі діди, що народилися у першому десятиріччі XX ст., розповідають про свою молодість, про те, як усвідомлювали свої почуття і насолоджувалися життям. Доторкнутись минулого допомагають архівна кінохроніка, старі фотографії. Наймолодший з героїв фільму – історик Клаус Мюллер, досліждення якого щодо гомосексуальних жертв нацистського режиму стали частиною постійної експозиції Музею Голокосту ООН в Вашингтоні.


Лайма Гейдар: “Хоча для лесбіянок кримінальної відповідальності окремо передбачено не було, їх ув’язнювали до сталінських і гітлерівських концтаборів та психіатричних лікарень. Перед невинно покараними геями і лесбіянками досі ніхто не вибачився!”


Активістка ЛГБТ-руху (ця абревіатура означає “лесбіянки, геї, бісексуали, транссексуали”) Олександра Лопата (справа) розповіла, що тільки в 1991 році Всесвітня Організація Здоров’я викреслила гомосексуальність з міжнародного класифікатора хвороб МКХ-10.


Станіслав Науменко, головний редактор журналу “Один з нас”, під час дискусії переважно мовчав, віддаючи перевагу соку і фруктам.

Після обговорення злочинів нацизму перейшли до загальних тем. Лайма Гейдар розповіла, що десять років боялася обговорювати будь з ким свої почуття і тільки у тридцятирічному віці усвідомила, що її гомосексуальність не заважає бути нормальною, доброю, щирою людиною і сильною особистістю. Святослав Шеремет поділився ідеєю узаконення одностатевих “громадянських союзів” як компромісної альтернативи одностатевим шлюбам і розповів, як його організація захищає права геїв: бо іноді доходить до такого абсурду, що батьки навіть намагаються заборонити носити вишиванку сину, з їх точки зору “збоченому”! Не кажучи вже про спроби примусового лікування та примусового одруження...

Пан Шеремет розповів, що кримінальне покарання за гомосексуальність Верховна Рада відмінила одразу після проголошення незалежності, лобісти цього рішення нібито мали особистий інтерес.


Він володіє величезною колекцією цитат політиків на тему гомосексуалізму. Зокрема, за його словами, не менш ніж мільйон українців є гомосексуалами, і більшість з них – виборці Юлії Тимошенко, бо в БЮТ ставляться до геїв толерантно, а сама Юлія Володимирівна одного разу сказала, що сексуальна орієнтація – це особисте життя, у яке не можна втручатись.

Після закінчення дискусії декілька журналісток довго допитували лідера “Гей-форуму”, як він ставиться до дівчат. Виявилось, що будує дружні відносини, для чого іноді доводиться тижнями пояснювати, чому його почуття влаштовані саме так, а не інакше. І не всі готові з цим змиритися...

- Мапа сайту
- Для друку

Телекритика

Правдошукач

Код кнопки:

Друзі:

Родинний сайт Букетів

protuvsih.com.ua

(*)
Останнє оновлення:
April 27. 2017 11:13:01
Powered by CMSimple