У Мінфіні ввімкнули люстру і пролили світло на витрачання бюджетних коштів


15 квітня на сайті www.minfin.gov.ua Міністерство Фінансів оприлюднило свій звіт про витрачання бюджетних  коштів за 2008 рік. До такого публічного кроку, вочевидь, чиновників підштовхнув недавній скандал з люстрою.

17 березня голова Рахункової палати України Валентин Симоненко розповів журналістам про результати аудиту використання коштів Міністерством фінансів України на будівництво і облаштування нової будівлі відомства на вул. Межигірській, 11, зокрема, сказав: «Там одна люстра коштує більше, ніж весь дзеркальний зал Версаля». Незабаром прозвучало спростування: мовляв, після зміни міністра в грудні 2007 року і призначення Віктора Пинзеника відомство не купляло меблів, автомобілів і дорогих люстр.

Заступник Міністра фінансів Володимир Макарович МАТВІЙЧУК представив звіт, згідно якому 19,4 млрд. грн. з держбюджету в 2008 році міністерство витратило на забезпечення проведення єдиної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України по 50 бюджетним програмам, в яких брали участь 256 розпорядників коштів. Обсяг видатків вражає. Скажімо, тільки на одні відрядження чиновників було витрачено більш ніж 54 млн. грн.

Серед найбільших витрат Мінфіну – “Юліна тисяча” (загалом роздано 6 млрд. грн.), керівництво та управління у сфері контролю за дотриманням та використанням податкового законодавства (4,4 млрд.), обслуговування зовнішнього державного боргу (2,9 млрд. грн.), керівництво та управління в сфері митної справи (1,4 млрд.), поповнення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (1 млрд. грн). Загалом звіт не дуже детальний. Цифри подано в у розрізі економічної класифікації видатків, до того ж тільки за статтями, що не перевищують 5 млн. грн. На жаль, конкретна інформація про закуплені товари і ціни на них відсутня, хоч саме це є предметом суспільної уваги.

Після представлення звіту пан Матвійчук показав свій кабінет і люстру в ньому. Як це стосується скандальних люстр на вул. Межигірській, не пояснювалося. Також в кабінеті багато зелені, в сенсі – кімнатних рослин, які чиновник сам приніс на робоче місце.

У робочому кабінеті замміністра фінансів - позолочена люстра, багато зелені та фліп-чарт з "відмазками".
У робочому кабінеті замміністра фінансів - позолочена люстра, багато зелені та фліп-чарт з "відмазками".
Товстезний гроссбух поряд з рослинами - це баланс Міністерства.
Товстезний гроссбух поряд з рослинами - це баланс Міністерства.

Журналістів зацікавив фліп-чарт з якимись написами, більш доречний для шкільного класу, ніж у відомчому кабінеті. Заступник міністра фінансів посміхається:

– Розумієте, от всі приходять і лають кожного дня, що грошей не даємо їм. Хтось мене вже довів, і я тут написав, що Мінфін не виробляє доходів бюджету, що Мінфін не визначає політику, мав на увазі – в галузі податків, що Мінфін забезпечує баланс бюджету і, нарешті, що криза в світі. Але, бачите, хтось приходить, взяв вже і закреслив. А хтось дописав, що інтелект сильніший за кризу.

У Мінфіні ввімкнули люстру і пролили світло на витрачання бюджетних коштів

- В Німеччині та в інших країнах із розвиненою демократією щороку публікуються товсті звіти про витрачання державних коштів, де по кожній статті бюджету громадянин може дізнатись до найменших дрібниць, що конкретно держава купувала за кошти платників податків. Чи можливо у нас таке?

Так і повинно бути. Я думаю, суспільство вправі знати цю інформацію, але тоді треба встановлювати таку систему для всіх головних розпорядників. Я думаю, що ми повинні над цим подумати.

Але разом з тим я вам скажу таку річ. В умовах, коли ми не маємо достатніх коштів для фінансування тих чи інших програм, в умовах того, що ми скоротили витрати на державні органи в бюджеті цього року практично на 20%. В Мінфіні немає навіть за що паперу купити, якщо вже чесно казати. Якщо ви зараз пройдетеся по нашим підрозділам, то ви побачите, що всі пишуть на звороті і так далі.

І в цих умовах у нас посилюються перевірки, всі вимагають у нас копії документів. У нас є звернення від певних органів, які мають право перевіряти Мінфін, про тисячі копій. Тому я з вами абсолютно згоден, щоб суспільство мало таку інформацію, але, мабуть, нам треба удосконалити процедури.

Нам нема чого приховувати. Я візьму собі це на контроль, підніму на апаратній нараді в Міністерстві Фінансів. Щоб це стосувалося не тільки Міністерства Фінансів, але й всіх головних розпорядників. Залучимо методологів. Щоб ми поетапно йшли: в цьому році вже буде звіт такий, який є, а в наступному році щоб ми якось розширили.

- Відомо, що Міжнародний Валютний Фонд пред’явив деякі умови Україні по реформуванню системи державних закупівель, по більш відкритому і прозорному витрачанню бюджетних коштів. Як би Ви охарактеризували нинішню ситуацію з держзакупівлями в Україні?

Безумовно, не треба, щоб тільки Міжнародний Валютний Фонд пред’являв вимоги. Ми самі зацікавлені в тому, щоб ефективність витрачання коштів була найбільшою.

Я хотів би зазначити, що 31 березня мав слухатись у Верховній Раді антикризовий пакет, де мало бути 6 законопроектів. В тому числі, готувався законопроект по тендерним процедурам. І він не був винесений у зал тільки в зв’язку з тим, що потребує доопрацювання.

Більш за все працює Світовий Банк у цьому питанні. Ми дослуховуємось до їх рекомендацій, фахівці доробляють цей законопроект для того, щоб він був прозорий і зрозумілий.

А що стосується взагалі підвищення ефективності використання бюджетних коштів, то ми кожен день цим займаємося. Особливо коли затверджуємо порядки використання цих коштів. Ви знаєте, що по цілому ряду програм у нас затверджуються спеціальні порядки використання коштів. Підвищуємо ефективність використання бюджетних коштів через ці механізми і, безумовно, через поточний контроль органами казначейства.

- В газеті “Дзеркало Тижня” була опублікована цікава стаття Андрія Марусова щодо ініціатив по відродженню старої схеми державних закупівель...

Реанімацію тендерної палати ви маєте на увазі?.. Ви знаєте, я не думаю, що той законопроект, який я бачив на певному етапі – я не є розробником законопроекту – я не бачив там відродження якихось речей, які стосувалися б відродження цієї системи.

Я думаю, навіть той факт, що його не розглядали 31 березня, вже свідчить про те, що уряд намагається вдосконалити процедури використання коштів.

Але ви погодьтеся з тим також, що без тендерних процедур взагалі погано використовуються гроші! Бо у нас багато є таких, які кажуть, що воно заважає, якось затягує і так далі… Але як в умовах ринкових цін в різних місцях визначити вигідного постачальника? Тому головне -  тільки відпрацювати механізми, і все буде нормально.

- Контрольно-Ревізійне Управління, коли звертаєшся до них з питаннями про помічені журналістами порушення в тендерних процедурах, відповідає в стилі “всі питання до уповноваженого органа”, а Міністерство Економіки, в свою чергу, каже, що вони тільки встановлюють процедури. Є такі письмові відповіді на звернення журналістів. То хто ж може коментувати для преси порушення в тендерних процедурах?

Міністерство Економіки має свої права в цьому процесі, а Головне Контрольно-Ревізійне Управління свої.

Наскільки я розумію, Міністерство Економіки має право надавати дозволи на закупівлі у одного виконавця. Тобто, встановлювати процедури, відмінні від відкритих торгів. І якщо тут є якісь порушення, то, безумовно, Міністерство Економіки повинно нести за це відповідальність. Вони очолюють цей процес, коли дається дозвіл. Наприклад, можна було купити у трьох виконавців, а вони надали дозвіл купляти у одного – то вони повинні нести за це відповідальність.

Контрольно-ревізійне управління здійснює послідуючий контроль. Хоча зараз вони наполягають на тому, щоб їх включити в процес попереднього контролю. Ви знаєте, що це ліпше буде. А так вони фіксують вже факти порушення. Наприклад, вони можуть зафіксувати, що здійснена закупівля в одного виконавця, а виробництво товарів здійснює десять підприємств в Україні. І інші порушення: не проведені тендерні процедури, чи документація неправильно оформлена і так далі.

- Ви торкнулися такого важливого питання, як закупівлі у одного виконавця. Як Ви гадаєте, наскільки обсяг цих закупівель адекватний з огляду на необхідність економити державні кошти, наскільки часто відбуваються закупівлі у одного учасника, коли через конкурентну процедуру було б замовляти вигідніше?

Мені дуже тяжко відповісти на таке питання, бо я не маю статистики щодо обсягів таких закупівель. Інша річ – як попередити, щоб не було порушень в наданні таких дозволів.

В один чудовий час, коли я працював в Секретаріаті Президента, я був причетний до розробки такого законопроекту. Ми хотіли його розробити, але нам не вдалося його завершити.

Одна із таких процедур, які, на наш погляд, можна було б застосувати – це, наприклад, не звертатись до когось, хто надасть дозвіл і щоб виявлялись якісь зв’язки і щоб там можна було б про щось домовлятися, а щоб, припустимо, замовник закупівель у одного виконавця друкував у засобах масової інформації про це повідомлення, що він хоче закупити у одного виконавця. І щоб був час для того, щоб усі постачальники могли ознайомитися із цим і заявити протест потім: вибачте, будь ласка, чого ж ви закупляєте, якщо у мене є товар такий самий і я готовий продати дешевше.

Я не знаю, чи це нормальна процедура, але вона у крайньому випадку допомогла б, мабуть, десь стримувати оці негарні тенденції, які ми бачимо. До речі, можна прослідкувати: де б ці закупівлі в одного учасник не були, порушення в цьому питанні будуть. Ви це, може, ліпше за мене знаєте.

Тому тут треба знайти якийсь такий ефективний механізм. Хоча є боязнь того, що таким чином можна саботувати будь-яку закупівлю спеціально, щоб нанести комусь урон. Наприклад, треба купити ліки чи харчування в лікарню, а хтось заблокував, бо йому щось не подобається. От якби якось виписати нормальний цей механізм, було б добре.

- Останнє питання: яка ситуація з субвенціями місцевим бюджетам?

Дотацію вирівнювання ми достроково перераховуємо 25-го числа, що дає можливість місцевим бюджетам своєчасно виплачувати соціальні виплати і таке інше. У нас навіть скарг нема з місцевих бюджетів. Якщо вони не отримують по нормативу щоденному цю дотацію вирівнювання, ми повинні до 15 числа наступного місяця перераховувати. Але за розпорядженням прем’єр-міністра ми їм перечисляємо дотацію 25-го числа цього місяця.

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

- Мапа сайту
- Для друку

Телекритика

Правдошукач

Код кнопки:

Друзі:

Родинний сайт Букетів

protuvsih.com.ua

(*)
Останнє оновлення:
April 27. 2017 11:13:01
Powered by CMSimple