Свято напередодні великих змін

День підприємця 5 вересня 2010 року газета «Правдошукач» святкувала в «Українському домі» із Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати (ICC). Ця організація об’єднує зусилля бізнесу в усьому світі для вирішення глобальних проблем та захисту інтересів підприємців на національному і наднаціональному рівнях.

Наші кореспонденти слухали виступи і спілкувалися з бізнесменами та політиками про актуальні питання української «політекономії».

Володимир ЩЕЛКУНОВ: «Налагодився системний діалог між владою та бізнесом»

Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC) розповів, які зрушення відбулися в українській економіці зі зміною влади:

“По-перше, налагодився системний діалог між владою та бізнесом і пошук компромісних рішень. Це головне зрушення. По-друге, публічно обговорюються рішення перед прийняттям.                  По-третє, влада не приховує свої непопулярні заходи та не ухиляється від спілкування про їх наслідки. Зараз є відкритий, відвертий діалог і є перспектива. Всім видно, куди ми йдемо”.


Руслан СИНЕЛЬНИКОВ: «Нова влада оголошує масштабні плани в гонитві за популярністю, ми ж готові працювати для системних реформ, які відчує кожен громадянин»

Наш співрозмовник – радник президента Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), президент ВГНО «Український незалежний Фонд інноваційного розвитку», координатор Молодіжного ресурсного центру України.

- Що для Вас значить День підприємця?

Це щорічне свято, коли підприємці підбивають підсумки своєї роботи і відзначають успіхи за рік. Сьогодні Український національний комітет Міжнародної торгової палати зібрав найкращих, щоб відзначити нагородами та поговорити про майбутнє.

- Як змінилася ситуація в економіці за останній рік?

Можна констатувати, що криза триває – незважаючи на запевнення деяких гравців, що вона закінчується або ми з неї виходимо. На жаль, за останній рік країна не може показати таких здобутків, які можна було б порівняти зі здобутками високорозвинених країн або країн, що швидко розвиваються. На жаль, нам і до Китаю, і до Індонезії, і до інших країн ще дуже жалеко. Наполеглива робота і значні досягнення українських підприємців поки не виводять економіку з того скрутного становища, в яке вона потрапила за 2008-2009 роки.

Зараз новим керівництвом країни зроблено ряд зусиль, щоб відновити тренд економічного росту. На жаль, поки що конкретних здобутків більшість громадян не відчувають. Причина в тому, що «стоять» основні виробничі потужності, бюджетоутворюючі підприємства. А ті підприємства, які працюють – всіма силами змушені оптимізувати податкове навантаження. Через це ми маємо велику недоїмку в державному бюджеті, ненаповнення пенсійного фонду, шалене безробіття.

У сфері моєї відповідальності – а це молодіжний напрям і соціальна політика – я бачу серед молоді розчарування і зневіру, незайнятість, бажання емігрувати, депресивні стани, навіть суїцидні настрої. Молоді люди, на жаль, ще не бачать в діях нинішньої влади того потенціалу, який міг би підживлювати надії на краще майбутнє.

- Зараз продовжуються дискусії навколо урядового проекту податкового кодексу. Стверджують, що весь тягар податків ляже на малий та середній бізнес, тим часом великому бізнесу створюються преференції. А як Ви гадаєте?

Думаю, не можна приймати без доопрацювання податковий кодекс в тому вигляді, в якому він був поданий урядом і прийнятий в першому читанні Верховною Радою. Його критикували і Президент – як ми пам’ятаємо, Віктор Янукович пообіцяв, що кодекс буде доопрацьовано – і бізнесові кола, зокрема, представники малого і середнього бізнесу. Зараз іде переговорний процес. У разі, якщо переговори закінчаться нічим, можливі масштабні акції протесту.

Найближчі місяці покажуть, чи здатна влада піти назустріч бізнесу та подолати те напруження, яке наростає в українській економіці, існуючий колапс і можливий дефолт. Щоб «утриматись на плаву», владі треба врахувати інтереси платників податків. Інакше бізнес піде в тінь, виникнуть серйозні проблеми з наповненням бюджету та із зайнятістю населення.

- Як почуваються іноземні інвестори в Україні?

Протягом останніх кризових років інвестори ставилися з недовірою до українського ринку, не розуміли, що буде далі, очікували хаотичних рухів, зміни влади тощо. Коли зараз прийшов до влади Президент Віктор Янукович і почала будуватися, фактично, однопартійна команда влади – у інвесторів побільшало впевненості у завтрашньому дні. Повна недовіра і втеча іноземних капіталів з країни призупинилася.

Інвестори бачать готовність цієї влади працювати стабільно, системно принаймні п’ять наступних років. В цій команді можуть мінятися деякі персонажі, але не стратегія. Та й міняються досить непомітно. Поміняли деяких міністрів, навіть віце-прем’єрів, але криголам і далі рухається у вибраному напрямку. Політична машина, яка почала зараз працювати, налаштована на успіх. Питання в тому, чи вдасться їй втримати іноземного інвестора.

Якщо у нас будуть поліпшуватись макроекономічні умови, якщо ми побачимо реальний ріст відповідних показників, якщо буде використано з розумом кредити Міжнародного валютного фонду, інвестори сприймуть це як сприятливі умови для роботи в Україні.

- Враховуючи гучні випадки рейдерства, чи сприяє іноземним інвестиціям наше правове поле?

Коли іноземний інвестор приходить в Україну, його юристи одразу попереджають, куди він прийшов. Що це країна третього світу, що треба будувати особливі стосунки з державою і з партнерами, тощо.

Про рейдерство ми багато чули за правління минулого режиму. Зараз згадок про рейдерство менше, але вони є. Мені важко сказати, хто більше сприяв рейдерству: минула влада чи сучасна. Оскільки згадки про це ганебне явище все ж залишаються, гадаю, що Україна на разі не готова як слід захищати священне право власності та викорінювати підривні тенденції у бізнесі.

Втім, іноземні інвестори часто розраховують на прибуток за рахунок експлуатації тих чи інших дешевих ресурсів, зокрема, ресурсу людського. І їх не цікавить, в яку країну вони приходять. Вони так себе юридично страхують, щоб у будь-якому випадку, коли почнуться якісь нездорові економічні претензії, захиститися у міжнародних судах та арбітражах. При цьому, безумовно, вони здатні присоромити не тільки окремих недоброчесних ділків або чиновників, але й всю державу загалом.

- Ви вірите в успіх президентських «національних проектів»?

Мені не зрозумілі шляхи втілення цих десяти «національних проектів» щодо розвитку інфраструктури. Якщо для цього є спеціалісти, де вони знаходилися останні 19 років? Також хотілося б знати, звідки візьмуться необхідні ресурси для успішної реалізації таких проектів. Якщо на це є кошти в бюджеті, чому там хронічно нема коштів на розвиток української науки і виробництва?

Скидається на те, що нова влада вихваляється масштабними планами в гонитві за популярністю. Вона все ще має кредит довіри, але не поспішає розплачуватись з виборцями, робити якісь конкретні кроки для реалізації своїх обіцянок. Громада чекає змін, які відчує кожен. Чи це вже, нарешті, «Україна для людей»?


Сергій ТІГІПКО: «Я розумію, наскільки важко бути підприємцем в Україні»

Українське фото / Сергій Світлицький

Гостем на святі став віце-прем’єр-міністр з питань економіки Сергій Тігіпко, який зачитав привітання від прем’єра і додав кілька слів від себе:

Я розумію, наскільки важко сьогодні працювати бізнесу в Україні. Про це треба говорити відверто і в будні, і в свята. Ми добре розуміємо ті завдання, які стоять сьогодні перед владою в цілому.

Не дивлячись на всі звинувачення, проблеми і так далі, ви побачите найближчим часом податковий кодекс. От я приїхав з презентації політичних моментів цього кодексу, яку робив прем’єр-міністр. А там вже і нульова ставка для певних галузей, для готельного бізнесу, для легкої промисловості, закриття ринку second-hand повністю, зниження податку на прибуток уже з наступного року до 19%, а після цього до 16%, кожен рік по відсотку, і так далі. Зараз готові 250 рішень по адмініструванню, які ми відпрацювали з вашими колегами, з роботодавцями, з підприємцями, з Європейською бізнес-асоціацією, з американською торговою палатою.

Три тижні вже працює робоча група, яка взялася за митне законодавство: митний кодекс, закон про єдиний митний тариф. Введемо максимально прямі норми, які покращать ситуацію.

Важливий напрямок – будівництво і можливість розпочати його. Зараз для нас стоїть завдання абсолютно чітко: за 60 днів людина, яка має гроші і має бажання почати будівництво, повинна отримати дозвіл. Створена робоча група, залучено фахівців. Зокрема, двох фахівців з Грузії, де вирішене це питання. Ми теж вирішимо це питання найближчим часом.

Дякую вам за співпрацю, яку ми відчуваємо, і сподіваюся на спільну позицію. Ми хочемо нормального діалогу. Але ви повинні розуміти, що за нашими плечима пенсіонери, вчителі, лікарі – і не так легко скорочувати це споживання. Тому що там теж невелика заробітна платня, невеликі пенсії. Нам потрібно спільно працювати, щоб це все виправити.

Слухав і розпитував Юрій ШЕЛЯЖЕНКО


ICC объединяет предпринимателей

- Этот праздник придумала я. Кучма спросил: «Зачем тебе, Александра, ещё один праздник?» - «Чтобы у предпринимателей был хоть один день в году, свободный от забот!», - вспоминала Александра Владимировна Кужель.

С Днём предпринимателя, который празднуется уже четырнадцатый раз, она поздравляла коллег по Украинскому национальному комитету Международной торговой палаты (ICC), вице-президентом которой является. Среди гостей замечены дипломаты и представители международных бизнесовых кругов, члены правительства, депутаты. Вручались приуроченные к дате награды.

Украинское представительство ICC в 1998 году стало первым на постсоветском пространстве, чего не мог не отметить в своём поздравлении Генеральный секретарь Международной торговой палаты Жан Розвадовски. А сама ICC, другими словами – Всемирная организация бизнеса – основанная в 1919 году в Париже – сегодня работает в 127-х странах и в 92-х имеет национальные комитеты. Логотип ICC Ukraine – знаменитая скифская пектораль, где ювелирно изображены и кузнецы, и скотоводы, и даже крылатые кони – трактуется как объединение разных направлений бизнес-индустрии.

Миссия ICC – формирование культуры предпринимательства, международной кооперации и распространение по всему миру стандартов, норм и этики ведения современного бизнеса. Международная торговая палата – один из основных партнёров на переговорах с правительством, парламентом, экспертами и СМИ для «улучшения климата» в украинской экономике. Украинский национальный комитет ICC – один из основателей Форума «Социально-ответственный бизнес». Имеет своих уполномоченных представителей в Международном арбитражном суде в Париже, выступает с законодательными инициативами, сотрудничает с профсоюзами и работодателями, формирует молодёжное движение.


Дарья РЕВИНА: «Инвесторы развивают энергосберегающие технологии»

Советник президента ICC Ukraine, эксперт по вопросам энергоэффективности рассказывает о достижениях в этой сфере.

– Чем вы занимаетесь в ICC?

Альтернативной энергетикой. Инвесторы развивают энергосберегающие технологии. При участии Международной торговой палаты ведущие концерны ищут украинских партнёров, предлагая свой опыт и свои инвестиции.

– Что может предложить инвесторам украинский бизнес?

Например, сырьевую базу. Известная швейцарская фирма АEG cотрудничает с украинским предприятием, обеспечивающим солому для производства пеллетов. Это топливные гранулы, обладающие высокой энергоконцентрацией при незначительном объеме. Потребление пеллет в странах Европы постоянно растет.

- И много договоров уже заключено?

Не меньше десяти.

Людмила ПЕКАРЬ

- Мапа сайту
- Для друку

Телекритика

Правдошукач

Код кнопки:

Друзі:

Родинний сайт Букетів

protuvsih.com.ua

(*)
Останнє оновлення:
April 27. 2017 11:13:01
Powered by CMSimple