Михайло Волинець: "Активного протестного руху не відбудеться"


Народний депутат України від БЮТ Михайло Якович Волинець очолює Конфедерацію вільних профспілок, яка виникла на прочатку 90-х років минулого століття й включає в себе більшість профспілкових організацій шахтарів, працівників залізниці, освітян та медиків, шляховиків, загалом - близько 270 тисяч членів. На початку року громадську думку киян не на жарт сколихнули затіяні вільними профспілками страйки працівників Київського метрополітену і столичних лікарів. Профспілковий рух показав готовність до активного спротиву намаганням міської влади "зажилити" і зменшити зарплатню на комунальних підприємствах. Що далі? Про це захисника трудових прав розпитав "Правдошукач".

- До чого нас приведе ріст безробіття внаслідок економічної кризи?

Насправді зараз близько 1,5 мільйони безробітних, хоча в центрі зайнятості зареєструвалося близько 900 тисяч. Цей рік зростання безробіття буде продовжуватись десь до липня. Наша промисловість знаходиться в стані рецесії, тобто падіння, і в зв'язку з цим викидаються на вулицю робочі люди. На жаль, наші олігархи, особливо з гірничо-металургійного лобі, не виконали домовленості, меморандум з урядом. Уряд надав їм серйозні пільги у вигляді пільгової ціни на електроенергію, на транспортні перевезення, нульову ставку податку на додану вартість по газу, відтермінування виплати до Пенсійного фонду, до державного бюджету, податків до фонду соціального страхування, багато інших пільг. Але це робилося урядом при умові, що власники підприємств гірничо-металургійного комплексу не будуть викидати людей на вулицю, а будуть зберігати той рівень заробітної плати, який був, і це дало б можливість наростити внутрішній попит споживання і переорієнтування економіки на внутрішнє споживання та її підйом. Цього, на жаль, не відбулося. Наприклад, на комбінаті імені Ілліча старі профспілки за бажанням роботодавця внесли зміни до колективної угоди у бік погіршення умов оплати праці, а лідерів незалежних профспілок викинули за межі підприємства з допомогою міліції, бо вони почали протестувати. Подібні проблеми є в агропромисловому комплексі, хімічній, будівельній промисловості. Я думаю, ми будемо обговорювати це питання - уряд, профспілки, роботодавці.

- Наскільки законно відбуваються зараз звільнення?

У нас слабка інспекція праці, яка, особливо на місцях, не виконує свої функції контролю за дотриманням соціально-трудових відносин і трудового законодавства. Крім того, у нас домінують кишенькові посткомуністичні профіспілки, які в першу чергу обслуговують роботодавця, директорат і таке інше, "лягають під владу": місцеву, регіональну, центральну. Роботодавці, для того щоб взагалі дезорієнтувати ситуацію, самі фінансують і створюють "жовті" профспілки. Весь цивілізований світ проти них бореться, це порушення всіх норм. І поки що в Україні не досить масштабно розвинуті незалежні профспілки.

Що таке незалежні профспілки? Це структурні підрозділи, які створюються самими людьми найманої праці. Відбувається структурування на всіх рівнях до національного і світового, і незалежні профспілки мали б не залежати від влади, політиків, роботодавців - наприклад, як Конфедерація вільних профспілок, яку я очолюю. Але наша Конфедерація не займає домінуючого становища. Я б радий був би, якщо б зараз проявлялися нові лідери, молоді люди у віці 30-35 років, які найбільш активно могли б себе розкрити і показати. Ще краще, якби б такі прояви співпадали з тими проектами і напрямами діяльності, над якими зараз працюють незалежні профспілки. На жаль, у нас досить слабко розвинуте громадянське суспільство, люди не структуровані, не організовані і в одиночку ніхто сам себе не захистить. Цим користуються всі ланки влади і самі роботодавці.

- Чи загроза кризи консолідує громадянське суспільство?

Я вважаю, що в лютому, березні, квітні буде наростати пік активності мас. Це природньо, в усьому світі так відбувається. Це якраз буде збігатися з загостренням економічної, політичної ситуації. Маси дещо збуряться, але активного протестного руху не відбудеться, тому що промисловість у нас зосереджена по Дніпрові, в східній і південній частині України. Це якраз підприємства, які підконтрольні Партії регіонів. Ця політична сила, яка в опозиції, яка лякає уряд і владу нинішню, що вони піднімуть і збурять людей - вони ніколи цього не зроблять! Бо що, вони піднімуть людей проти себе?! Вони викинули людей, вони не платять їм заробітну плату. Ну, завезуть в Київ на деякий час... Вони не захочуть тут людей годувати і утримувати! Тому що, якщо вони будуть активізувати людей, то знайдуться справжні лідери, які очолять цей рух і направлять проти них.

Наприклад, у 1989 році, у спокійні комуністичні часи ми підняли на страйк біля 700 тисяч шахтарів. І з того часу страйковий рух переріс у робітничий рух. І на базі цього страйкового робітничого руху було створено незалежні гпрофспілки. У нас в незалежній профспілці горняків приблизно двісті лідерів, вихованих того часу, яких протягом двадцяти років не змогли купити, зламати, залякати. На жаль, ці люди трошки постаріли, тому що вони за віком в межах 50-53 років, але це справжні досвідчені профспілкові лідери. Дуже б хотілося, щоб до нас влилися молоді люди саме під час цієї кризи. Люди повинні розуміти, що захищати себе треба самим.

Не треба чекати, що влада вас захистить, що влада прийде і кожному роздасть по прянику. Бо у нас складні відносини, олігархічні клани, тіньова економіка - 60% в тіні. У нас влада не контролює ситуацію належним чином. Дуже часто вона сама контролюється. Я маю на увазі - як парламент, як Президент, як міністри: самі контролюються олігархами. І на жаль, чим негативне суспільство в олігархічному своєму прояві, що кілька сімей олігархів контролюють країну: політику, засоби масової інформації, намагаються громадські організації контролювати - все, що можливо. І якщо вони мають такий масовий контроль загальний, то вони збагачуються, а все суспільство грабують, і суспільство стає біднішим. Тобто, відбувається розслоєння, і це небезпечно, бо насправді може бути соціальний вибух. От була помаранчева революція. А якщо соціальна напруга зростає і вона не знаходить свого вирішення, то вона може проявитися в якихось масових акціях. Може, стихійних, або знайдуться лідери, які зможуть це зробити. Скоріш за все, такі акції будуть очолювати незалежні профспілки. Але, повторюся, оскільки зараз незалежні профспілки не масові, про них недостатньо знають в Україні - то акції, які ми очолимо, будуть також не масштабними.

- Чи здатні "кишенькові" профспілки організувати страйк, протестуючи проти звільнень? Наприклад, якщо комусь буде вигідно розпалити політичні пристрасті?

Федерацію профспілок України очолює відомий діяч з Партії регіонів Василь Хара. І така організація, як ФПУ, нездатна проводити страйки, виступати організовано. Але з приходом Хари було оголошено про проведення акції в регіонах і потім в Києві. Ясно, що тут є політичний підтекст, це лише приведе до певних розбратів всередині Федерації профспілок, тому що організація не сильна, є багато чинників впливу на неї. І в першу чергу профспілки повинні мати три ступені незалежності: від влади, роботодавців і політики. А в даному випадку очевидна залежність по всім цим напрямкам. Це приведе до певних перекосів і негативних наслідків для ФПУ як в Україні, так і на міжнародному рівні.

За гроші вони можуть провести якісь акції. Наприклад, ФПУ це вже робила у 2006 році, в травні-червні вони завозили під Кабмін десятки тисяч людей, переважно зі сходу, за гроші та під прапорами Партії регіонів і соціалістів. Зараз вони те саме повторять, може - для відводу очей підійдуть до парламенту. Ця акція абсолютно нічого не змінить, але вони хочуть налякати уряд. Я би не лякався на місці уряду, тому що зараз десятки тисяч людей викинуті на вулицю сьогодні олігархами і роботодавцями від Партії регіонів, і завтра так само незалежні профспілки справедливо очолять рух цих людей на місці з вимогами до цих роботодавців.

Скоріш за все, зараз треба шукати конструктив, проводити соціальний діалог. Але роботодавські організації також зараз захоплені на центральному рівні Партією регіонів. Наприклад, Федерація роботодавців - її очолив Юрій Бойко, при підтримці Балоги і Фірташа. Викинуті із соціального діалогу інші роботодавські організації, такі як крупна, структурована у 14 галузей Конфедерація роботодавців. По суті, нема соціального діалогу, реального і відповідального. І це виливається у необ'єктивні акції, як це відбулося 18 листопада 2008 року, коли Якибчук, представник "жовтої" профспілки, за гроші кримінальних елементів та олігархічних кіл проводив акцію, пікетуючи Кабінет міністрів, з вимогами, які по суті треба було адресувати Президенту, Верховній Раді, конкретним особам. Ця акція, як пшик, лопнула. Те ж буде з акціями Хари.

- Що ви порадите молодій людині, яку тільки-но звільнили з роботи, на її думку, незаконно, примусили звільнитись під тиском? Як їй захистити свої права?

Ну, по-перше, не розгубитися - і пробувати знайти роботу. Молодій людині легше, більше енергії і всі хочуть молодого працівника мати. Тим більше, завжди молодим людям платять меншу зарплату. Можно його трошки підманути... Що завгодно! Але, по-друге, не тільки на себе сподіватися. Треба знайти, до кого звернутися. До державних органів, до державної інспекції. До місцевих органів влади. До політичних і громадських організацій можна звернутися. В першу чергу, піти в профспілки!

Я виїзжав два місяця назад на північ Італії, де спілкувався з нашими людьми, які працюють там. Їм давно стало зрозуміло, що треба прийти в профспілки, вони пішли в профспілки. І там їм сказали: у вас є проблема - ми будемо разом її вирішувати, напишіть заяву про вступ до профспілки, щоб у нас були підстави вас захищати. Так і у нас. Ми не дорікаємо людям: ви слугували старим профспілкам, а потім вас звільнили і ви лише зараз до нас прийшли.

Ми кажемо всім: добре, що ви прийшли! Ми готові вам роз'яснити, що треба робити, але ми вам розкажемо, що ми не маємо вас годувати ложечкою, а ми вам розкажемо, що ви самі маєте себе захистити в першу чергу через механізми участі у профспілках, проявити активність. Ми пояснимо, як спертись на законодавство, як використати механізми міжнародного профспілкового руху, міжнародної організації праці і так далі.

Спілкувався Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

- Мапа сайту
- Для друку

Телекритика

Правдошукач

Код кнопки:

Друзі:

Родинний сайт Букетів

protuvsih.com.ua

(*)
Останнє оновлення:
April 27. 2017 11:13:01
Powered by CMSimple