14.10.2010. Національний антикорупційний комітет активно працює над удосконаленням законодавства

Газета "Правдошукач" продовжує висвітлювати антикорупційні ініціативи влади.

Два тижні тому ми письмово звернулися до Виконавчого секретаря Національного антикорупційного комітету, Міністра юстиції України Олександра ЛАВРИНОВИЧА з проханням відповісти на такі питання про діяльність Національного антикорупційного комітету (НАК):

- Чи функціонує НАК станом на сьогодні? Якщо так, які заходи здійснюються та плануються?

- Коли буде наступне засідання НАК і яким буде його порядок денний?

- Чи взаємодіє НАК із Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики та Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України? Якщо взаємодіє, то яким чином?

- Яка ситуація з організаційним забезпеченням і фінансуванням НАК? Чи існує у НАК апарат, офіс, канцелярія?

- За якою адресою громадяни можуть звернутися до НАК?

- Які результати системного аналізу стану корупції в Україні та заходів, що вживаються для запобігання й протидії їй, що має здійснюватись НАК?

- Які пропозиції про спрощення дозвільних та інших процедур щодо ведення малого і середнього бізнесу та ліквідації причин, які зумовлюють порушення у цій сфері підготовлені НАК на виконання Указу Президента України № 275/2010 від 26.02.2010 р.? Чи враховуватимуться ці пропозиції під час доопрацювання проекту Податкового кодексу?

- На першому засіданні НАК 22.04.2010 р. було поставлено питання про розробку Національної антикорупційної стратегії. У липні про розробку урядом цієї стратегії заявив заступник Міністра Кабінету Міністрів України - Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Андрій Богдан. Хто ж все-таки розробляє зазначену стратегію? Коли вона буде запроваджена на практиці? Чи не спіткає її доля Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності”, схваленої Указом Президента України В. Ющенка від 11 вересня 2006 року № 742/2006, результатів реалізації якої не помітно?

- За адресою www.comitet.org в інтернеті громадська організація «Національний антикорупційний комітет» з села Хмелівка у Волинській області пропонує вступити в її лави за 1750 гривень; членам цієї громадської організації видається посвідчення, значок, тощо. Чи не заважає роботі НАК можлива плутанина, викликана існуванням організації з аналогічною назвою?

Приємно, що відповідь на запит не забарилася.

Переглянути та завантажити відсканований лист Міністерства юстиції України можна за цим посиланням (9 мб.).

На питання газети "Правдошукач" відповів заступник Міністра юстиції України Юрій Дмитрович ПРИТИКА.

Міністерством юстиції розглянуто Ваш лист від 29 вересня 2010 року № 5367 щодо висвітлення діяльності Національного антикорупційного комітету та повідомляється таке.

1. Щодо діяльності Національного антикорупційного комітету.

Національний антикорупційний комітет є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, який утворено відповідно до статті 1 Указу Президента України від 26 лютого 2010 року № 275.

Згідно із статтею 2 цього Указу основним завданням Національного антикорупційного комітету є забезпечення сприяння Президентові України в реалізації його повноважень, передбачених частиною другою статті 102, пунктом 1 частини першої статті 106 Конституції України.

Відповідно до Указу Президента України від 26 березня 2010 року № 454 до складу Національного антикорупційного комітету входять Президент України, Прем'єр-міністр України та інші Міністри, Голова Верховної Ради України та інші народні депутати, керівники правоохоронних органів, наукові та громадські діячі.

Одним з першочергових завдань Національного антикорупційного комітету є удосконалення антикорупційного законодавства.

Так, на засіданні Комітету 22 квітня 2010 року, що відбулось під головуванням Президента України схвалено проекти Законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення засад запобігання та протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедур здійснення конфіскації».

Вказаними проектами передбачається, зокрема, удосконалення процедури конфіскації майна, яке використовувалось з метою вчинення злочину або під час вчинення злочину, а також майна, отриманого внаслідок
 
вчинення злочину, вдосконалення механізму проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, подання публічними службовцями відомостей про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном та вимог щодо попередження конфлікту інтересів, удосконалення процедури притягнення юридичних осіб до відповідальності за корупційні правопорушення.

2. Щодо наступного засідання Національного антикорупційного комітету.

На сьогодні завершено опрацювання вказаних законопроектів членами Національного антикорупційного комітету з врахуванням пропозицій фахівців GRECO. Доопрацьовані законопроекти, планується повторно розглянути на черговому засіданні Національного антикорупційного комітету, яке планується провести найближчим часом.

3. Щодо взаємодії Національного антикорупційного комітету з Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики і Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів.

Відповідно до Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2009 року № 410, Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики діє у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України. Діяльність Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики забезпечує Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів, утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2010 р. № 398 «Деякі питання Секретаріату Кабінету Міністрів України».

Згідно із підпунктом 2 пункту 3 параграфу 11 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 712) Секретаріат Кабінету Міністрів, зокрема, забезпечує діяльність Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів та міністрів, які не очолюють міністерства.

Виходячи з наведеного, співпраця Національного антикорупційного комітету з посадовими особами та структурними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів (в тому числі із Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики і Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів) забезпечується, головним чином, шляхом входження до складу Національного антикорупційного комітету Прем'єр-міністра України.
 
4. Щодо     організаційного     забезпечення     і     фінансування Національного антикорупційного комітету та його апарату.

Оскільки Національний антикорупційний комітет є консультативно-дорадчим органом, він не має свого апарату і окремо не фінансується.

Діяльність Національного антикорупційного комітету забезпечується відповідними підрозділами Адміністрації Президента України (оскільки Національний антикорупційний комітет утворений при Президенті України) та Міністерства юстиції (оскільки Міністр юстиції є виконавчим секретарем Національного антикорупційного комітету).

5. Щодо адреси для звернення громадян, підприємств, установ та організацій.

Склад Національного антикорупційного комітету затверджено Указом Президента України від 26 березня 2010 року № 454 «Питання Національного антикорупційного комітету».

Громадяни, підприємства, установи та організації з питань, що належать до компетенції Національного антикорупційного комітету, можуть звернутись до будь-кого з членів Національного антикорупційного комітету.

6. Щодо результатів системного аналізу стану корупції в Україні та розробки антикорупційної стратегії.

На сьогодні неврегульованими на законодавчому рівні залишаються окремі проблемні питання, зокрема, щодо впорядкування надання адміністративних процедур, встановлення механізмів вирішення конфлікту інтересів, притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень осіб, які користуються недоторканністю тощо.

Відтак, реформування вітчизняного антикорупційного законодавства є незавершеним.

Невизначеним залишається і питання пов'язане з проектами інших нормативно-правових актів, необхідність у прийнятті яких виникне у зв'язку з введенням в дію зазначених антикорупційних законів.

Необхідною умовою вирішення вказаних проблем має стати Національна антикорупційна стратегія, яка буде розглянута на засіданні Національного антикорупційного комітету, та стане програмним документом в сфері запобігання та протидії корупції як результат компіляції зусиль органів державної влади, правоохоронних органів, наукових установ та громадськості.

7. Щодо спрощення дозвільних та інших процедур щодо ведення малого    і    середнього    бізнесу    та    участі    членів    Національного антикорупційного комітету у розробці проекту Податкового кодексу.
 
На сьогодні основними напрямами розвитку малого і середнього бізнесу та підтримки підприємництва є спрощення дозвільних процедур у сфері ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності. А саме, зменшення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрощення процедури отримання ліцензій, встановлення необмеженого строку її дії, а також спрощення процедур видачі документів дозвільного характеру, зменшення часових і грошових витрат при одержанні дозвільних документів, запровадження декларативного принципу та принципу мовчазної згоди.

Так, з прийняттям 15 грудня 2009 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» було внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема, до Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Цими змінами до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» було скасовано 5 видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено необмежений строк дії ліцензії, і передбачено, що лише Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування може обмежити строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, але цей строк не може бути меншим, ніж п'ять років.

Також згідно із змінами, внесеними вищевказаним Законом до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», визначено принцип мовчазної згоди як принцип, згідно із яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Водночас Законом України від 7 липня 2010 року № 2451 «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації» запроваджено «декларативний принцип», який полягає у тому, що суб'єкт господарювання має право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 275 затверджено Перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства. Тобто із прийняттям Урядом зазначеної постанови на сьогодні усі дії суб'єктів господарювання щодо здійснення ними господарської діяльності, які не були включені до Переліку, провадяться на підставі подання декларації.

Крім того, Верховною Радою України 21 вересня 2010 року прийнято за основу проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» (реєстраційний номер 6696 від 9 липня 2010 року), який був внесений Президентом України. Вказаний законопроект спрямований на значне скорочення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та встановлення єдиного порядку ліцензування, шляхом внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та інших законодавчих актів.

Окремо зазначаємо, що проектом Податкового кодексу передбачено, зокрема, скорочення кількості податків, зниження ставки податку на прибуток, зменшення тиску на бізнес-середовище, вдосконалення спрощеної системи оподаткування, запровадження спеціальних податкових режимів, запровадження прискореної амортизації, надання податкових роз'яснень та податкових консультацій, запровадження дворівневої системи оскарження рішень контролюючих органів та інше, що буде мати позитивний вплив на сферу підприємницької діяльності.

Члени Національного антикорупційного комітету залучались до розробки проекту Податкового кодексу та вказаних нормативно-правових актів направлених на спрощення дозвільних та інших процедур щодо ведення малого і середнього бізнесу.

8. Щодо діяльності Громадської організації «Національний антикорупційний комітет».

Інформуємо, що відповідно до даних Єдиного реєстру громадських формувань Громадська організація «Національний антикорупційний комітет» (далі - Організація) зареєстрована Володимир-Волинським міськрайонним управлінням юстиції Волинської області 3 жовтня 2008 року, свідоцтво № 15. Керівником Організації є Гороть Григорій Євгенович, місцезнаходження Організації Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 100, кв. 21.

Указом Президента від 26 лютого 2010 року № 275 утворено Національний антикорупційний комітет, як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Об'єднання громадян діють відповідно до Конституції України, Закону України «Про об'єднання громадян» та інших законодавчих актів України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про об'єднання громадян» назва об'єднання громадян повинна складатися з двох частин - загальної та індивідуальної.   Загальна   назва   (партія,   рух,   конгрес,   союз,   спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об'єднань громадян. Індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установлено порядку об'єднань громадян з такою ж загальною назвою.

Згідно із пунктом 1.5. Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 9 червня 2004 року № 65, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 червня 2004 року за № 792/9391, у найменуванні юридичної особи приватного права забороняється використання найменувань органів державної влади, місцевого самоврядування та історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції зобов'яже Головне управління юстиції у Волинській області звернутись до Організації з метою внести зміни до назви для недопущення порушення Організацією законодавства.
 
Заступник Міністра

Ю. Д. Притика

- Мапа сайту
- Для друку

Телекритика

Правдошукач

Код кнопки:

Друзі:

Родинний сайт Букетів

protuvsih.com.ua

(*)
Останнє оновлення:
April 27. 2017 11:13:01
Powered by CMSimple