До суду з фотоапаратом


Як відомо, нашою країною офіційно керують три гілки влади: законодавча, виконавча і судова. Кожна з них страшенно любить дозувати інформацію, яка виходить на публіку. А засоби масової інформації, що виявляють свою амбіцію бути "четвертою владою", іноді просто не допускають на поріг.

Один з таких прикрих випадків був описаний у моєму листі до Печерського районного суду:

"Прошу роз’яснити, на яких законних підставах 13 лютого 2009 року з 11:45 до 13:20 охоронець приміщення Печерського районного суду Липовий Б. О. не пропускав, посилаючись на вказівки керівництва суду, до приміщення суду громадянина Захарченко Геннадія Олександровича, що є кореспондентом газети "Правдошукач", і висував протиправну вимогу віддати йому приватну власність Захарченка Г. О. - фотоапарат, а також у присутності Захарченка Г. О. отримав вказівку від голови суду І. Отрош затримати та доставити "воронком" у Шевченківський районний відділ міліції Захарченко Г. О."

До честі адресата слід зазначити, що відповідь не забарилася. На днях до редакції прийшов лист № 8-Ш-88, підписаний заступником голови Печерського районного суду м. Києва І. М. Рейнартом:

"Печерський районний суд м. Києва на Ваше звернення "щодо заборони входити до приміщення суду з фотоапаратом" повідомляє наступне.

Пунктами 3, 3.1, 3.2 наказу голови суду №71-з/07 визначений порядок пропуску журналістів, творчих і технічних працівників телерадіостанцій з телеапаратурою (фото-кінозйомки, відео- звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури) до приміщень Печерського районного суду м. Києва. Вказаний порядок передбачає те, що представник телерадіоорганізації заходить до приміщень суду маючи при собі документ, що посвідчує його особу, та клопотання до головуючого в судовому засіданні судді про намір проводити в залі судового засідання фото-кінозйомку, відео- звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури.

Журналісти, технічні і творчі працівники телерадіоорганізацій мають право проводити в залі судового засідання фото-кінозйомки, відео-звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури лише на підставі ухвали головуючого в судовому засіданні судді з наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Також, роз’яснюємо, що виходячи зі змісту ст. ст. 270, 301, 302 ЦК України, а також ст.6 ЦПК України фотозйомка в залі судового засідання допускається на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, а фотозйомка в приміщенні суду допускається за наявності дозволу голови суду.

Оскільки Захарченко Г.О. без дозволу голови суду чи головуючого у справі судді на проведення фотозйомки 13.02.2009 у приміщенні суду чи в залі судового засідання здійснював фотозйомку в приміщенні суду, то працівник СБСМ "Грифон" ГУМВС України в м. Києві Липовий Б.О. на виконання вказаного вище наказу звернувся до Захарченка Г.О. з законною вимогою припинити здійснення фотозйомки та залишити фотоапарат в камері зберігання суду.

З огляду наведеного, в ході проведеної головою суду перевірки, в діях працівника СБСМ "Грифон" ГУМВС України в м. Києві Липового Б.О. не виявлено жодних порушень чинного законодавства".

Отак: ніякого відеозапису чи фотографування без дозволу суду! І як це кореспондує зі ст. 26, п. 3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", де чітко сказано: "журналіст має право відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом" (у законодавстві не обумовлено ніяких обмежень цього права, коли журналіст присутній на відкритому судовому засіданні)!

Зауважте, що у відповіді нема жодної згадки про обмеження користування диктофоном. Бо диктофон - це портативний аудіотехнічний (звукозаписуючий) пристрій. Зовсім окрема тема.

Якщо ви спробуєте відкрито користуватись диктофоном під час судового засідання по кримінальній справі, суддя зробить зауваження і може заборонити це. В тому ж Печерському райсуді мені двічі забороняли користуватись диктофоном під час розгляду кримінальних справ.

А от в деяких інших випадках (наприклад, коли розглядається цивільна чи адміністративна справа) право кожного присутнього на засіданні (не тільки журналістів) користуватись диктофоном закріплене у відповідних кодексах.

Висвітлення засобами масової інформації судових процесів регламентується чинним матеріальним та процесуальним законодавством: Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України).

Частина 8 ст. 6 ЦПК України визначає, що учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої.

Також згідно з ч. 8 ст. 12 КАС України особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби.

Таким чином, зазначеним правом можуть користуватися й журналісти. При цьому журналісти не зобов’язані запитувати дозволу суду на здійснення таких записів. Використання цих записів у друкованих ЗМІ також є вільним. Перешкод для повного або часткового відтворення змісту цього запису у пресі чинні ЦПК України та КАС України не містять.

Натомість, ГПК України та КПК України не визначає, чи можуть журналісти робити певні записи, використовувати портативну аудіотехніку.

У цьому випадку потрібно звернутися до ст. 9 Закону України "Про судоустрій", в частині другій якої сказано, що учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Це право поширюється також на журналістів. Зроблені записи можуть бути вокристані журналістом у його професійній діяльності, тобто при написанні аналітичних статей, підготовці інших інформаційних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закну України "Про судоустрій", який визначає загальні положення щодо гласності та відкритості судового процесу, проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Таким чином, оскільки ні ГПК України, ні КПК України не встановлюють порядку надання судом дозволу на здійснення фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання, то відповідний засіб масової інформації, журналіст якого має намір здійснити відповідні дії, чи сам журналіст повинен подати заяву на ім’я судді, який розглядає справу, з відповідним проханням.

На завершення рекомендую всім бажаючим ознайомитись з цікавою розвідкою "Висвітлення засобами масової інформації судових процесів" та подивитись сюжет Єгора Соболєва "Знайомство з судом", знятий у тому самому Печерському районному суді м. Києва.









P.S. Після публікації цього допису у блогах "Телекритики" цікавий коментар опублікував у своєму блозі Юрій Свірко:

Не журналисты, а стадо


После записи Юрия Шеляженко в здешних блогах "До суду з фотоапаратом" особенно смешно и печально читать следующее:

http://kommersant.ua/doc.html?docId=1136427

Во второй половине дня во дворе Печерского райсуда собралось около 50 журналистов. Им пришлось ожидать решения на улице, поскольку внутрь здания пропускали лишь сотрудников суда и правоохранительных органов. – Говорят, его (Игоря Зварыча.–Ъ) вывели из машины в бронежилете,– рассказывал один журналист другому, показывая на одного из людей в штатском, прогуливавшегося возле микроавтобуса с затемненными стеклами, который загораживал выход из здания суда.– Вот эти ребята и привезли.

Следует отметить, что во дворе суда постоянно находились люди в гражданской одежде, внимательно следившие за представителями СМИ. Журналисты время от времени спрашивали у них, когда закончится заседание суда, но те в ответ лишь опускали глаза и многозначительно улыбались. Некоторые представители массмедиа уверяли коллег, что подследственного Зварыча уже давно увезли из здания и что никто об этом не сообщил из-за опасности покушения на него. Впрочем, расходиться никто не спешил.

Спустя почти три часа во двор вышел следователь по особо важным делам, руководитель специальной следственной группы ГПУ Владимир Жербицкий, который, похоже, не ожидал увидеть столько журналистов.

– Расскажите нам хоть что-нибудь,– просили они.

- Мапа сайту
- Для друку

Телекритика

Правдошукач

Код кнопки:

Друзі:

Родинний сайт Букетів

protuvsih.com.ua

(*)
Останнє оновлення:
April 27. 2017 11:13:01
Powered by CMSimple